3
ЧерРоль периферичної нервової системи при хронічних запальних станах шлунково-кишкового тракту
Пацієнти, які перенесли ваготомію (операція, яка полягає у перетинанні блукаючого нерву, який, зокрема, відповідає за підвищення виділення травних ферментів; є одним із найбільш радикальних методів лікування та популярний хірургічний підхід до лікування виразкової хвороби, який вперше був описаний Екснером та Шварцманом у 1912 р. — прим. перекл.), мали більший ризик подальшого розвитку запальних захворювань кишечника (далі ЗЗК), що вказує на корисну роль тонусу цього нерву при ЗЗК. Результати дослідження були опубліковані 27 квітня у Alimentary Pharmacology & Therapeutics.
«Отримані попередні дані, схоже, свідчать про те, що блукаючий нерв має протизапальні властивості як через еферентні (рухові, ті, що відповідають саме за вплив на органи), так і аферентні (чутливі, що відповідають за сприйняття інформації від органів) волокна», — прокоментували вчені. — «Шляхом вибіркового впливу на блукаючий нерв пропонується вдосконалити протизапальний механізм, опосередкований цим нервом, який має захисний вплив при системному та локальному запаленні кишечника».
Дослідники досліджували взаємозв’язок між ваготомією та подальшим ризиком виникнення ЗЗК шляхом обстеження 15 637 пацієнтів, які перенесли ваготомію. Вони оцінили коефіцієнти ризику розвитку ЗЗК, коригуючи відповідно до змінних, дати процедури, країни народження, наявності хронічного обструктивного захворювання легень та наявності супутніх захворювань. У групі осіб, які перенесли ваготомію, спостерігалася більша частота захворювань ЗЗК, порівняно з контрольною групою.
Також науковці з’ясували, що зв’язок між проведеною ваготомією і розвитком ЗЗК є сильнішим, якщо проводилась стовбурова (більш радикальна ваготомія, коли перерізається весь стовбур блукаючого нерву у черевній порожнині), аніж селективна процедура, і що ця кореляція стосується саме хворобою Крона, але не виразкового коліту.
«Наші висновки про позитивний зв’язок між ваготомією та пізнішим розвитком ЗЗК зміцнюють нашу впевненість про головну роль периферичної нервової системи при хронічних запальних станах шлунково-кишкового тракту», — підсумували вчені. — “Поточні результати узгоджуються з концепцією терапевтичної стимуляції блукаючого нерву при ЗЗК (особливо хвороби Крона) і опосередковано підкреслюють корисну роль тонусу його при цьому захворюванні”.
