Зовнішні фактори розвитку запальних захворювань кишечника (ЗЗК)

Точна причина розвитку запальних захворювань кишечника (ЗЗК) поки що невідома. Вважається, що у виникненні хвороби беруть участь три основні чинники:

• генетична схильність,
• зміни в мікробіоті кишечника,
• вплив зовнішнього середовища.

Дослідники з Канади проаналізували 79 наукових досліджень, щоб з’ясувати, які зовнішні фактори можуть впливати на ризик ЗЗК і на які з них можна вплинути, щоб зменшити ймовірність хвороби.

Нижче наведено основні чинники, підтверджені дослідженнями.

1. Гігієна

Діти, які зростають у надто «чистих» міських умовах, мають вищий ризик розвитку хронічних автоімунних хвороб, зокрема ЗЗК. Це пов’язують із тим, що відсутність контакту з різними мікроорганізмами у дитячому віці може призвести до надмірної імунної реакції в майбутньому.

2. Мікробіом

Правильно збалансована мікробіота кишечника критично важлива для здоров’я: вона бере участь у перетравленні вуглеводів, обміні жовчних кислот, синтезі вітамінів та регуляції імунітету. Зменшення різноманіття мікроорганізмів або зміна їхнього співвідношення може посилити запальні процеси.

3. Інфекції

Кишкові інфекції можуть змінювати склад мікробіоти в бік прозапального стану. Наприклад, протягом року після інфекції, викликаної Campylobacter чи Salmonella, ризик розвитку ЗЗК зростає більш ніж у 2 рази (відношення шансів (ВШ) 2,9).

4. Фактори під час вагітності

Антибіотики у вагітних підвищують ризик ЗЗК у дитини (ВШ 1,93), особливо у III триместрі.

Куріння матері під час вагітності також збільшує ризик у майбутньому (ВШ 1,49).

5. Грудне вигодовування

Материнське молоко містить олігосахариди, імуноглобуліни та інші біоактивні речовини, які сприяють розвитку різноманітної мікробіоти, зменшують проникність кишкової стінки та регулюють імунну систему.

Діти, які перебували на грудному вигодовуванні, мали знижений ризик ЗЗК (ВШ 0,74). Ефект був сильнішим при тривалості вигодовування ≥12 місяців.

6. Харчування

Високе споживання насичених жирів, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот (омега-3 та омега-6) асоціюється з підвищеним ризиком хвороби Крона (ХК).

Високе споживання загальних жирів і омега-6 пов’язане з підвищеним ризиком виразкового коліту (ВК).

Щоденне вживання 100 г м’яса підвищує ризик ЗЗК на 38%.

Харчові волокна, фрукти та овочі знижують ризик: фрукти — ВК (ВШ 0,69), ХК (ВШ 0,47); овочі — ВК (ВШ 0,56), ХК (ВШ 0,52).

7. Куріння

Поточні курці мають майже вдвічі вищий ризик ХК.

Колишні курці — вищий ризик ВК порівняно з тими, хто ніколи не курив.

Куріння зменшує проникність кишкової стінки, змінює мікроциркуляцію, впливає на синтез цитокінів і підвищує продукцію слизу.

8. Фізична активність

Регулярні фізичні навантаження зменшують системне запалення, покращують склад мікробіоти та регулюють імунну відповідь.

Метааналіз 6 досліджень показав, що висока фізична активність знижує ризик ХК (ВШ 0,63) і, ймовірно, ВК (ВШ 0,82).

9. Індекс маси тіла (ІМТ)

Ожиріння супроводжується хронічним низькорівневим запаленням через вироблення жировою тканиною прозапальних цитокінів (TNF-α, IL-6).

Підвищений ІМТ пов’язаний з ХК (ВШ 1,42), але не з ВК.

10. Сон

Поганий сон може підвищувати рівень прозапальних цитокінів, ймовірно, через дисбіоз.

Сон <6 год/добу асоціюється з підвищеним ризиком ВК (ВШ 1,51).

11. Психічне здоров’я

Стрес і депресія можуть збільшувати проникність кишечника та стимулювати запалення.

Особи з депресією мають вищий ризик ВК (ВШ 2,23) і ХК (ВШ 2,11).

12. Лікарські засоби

НПЗП (ібупрофен, диклофенак тощо) порушують слизовий бар’єр і підвищують ризик ВК і ХК.

Антибіотики зменшують різноманіття мікробіоти; ризик особливо високий у дітей (ВШ 2,75).

Оральні контрацептиви збільшують ризик ХК (ВШ 1,46) і ВК (ВШ 1,28).

13. Апендектомія та тонзилектомія

Видалення апендикса або мигдаликів може впливати на імунну толерантність.

Тонзилектомія підвищує ризик ВК (ВШ 1,24) і ХК (ВШ 1,93).

Апендектомія — підвищує ризик ХК (ВШ 1,57), але не ВК.

14. Вітамін D

Дефіцит вітаміну D підвищує ризик ЗЗК (ВШ 1,64).

Його рівень залежить від сонячного випромінювання та широти проживання.

15. Місце проживання

Жителі сільської місцевості мають нижчий ризик ЗЗК, особливо якщо дитинство проведене в селі (найсильніший захисний ефект у перші 10 років життя).

16. Забруднення довкілля та зелені зони

Високий рівень забруднення повітря (NO₂, SO₂) може підвищувати ризик ЗЗК, особливо у дітей.

Проживання біля зелених зон знижує ризик, ймовірно, завдяки меншому забрудненню та більш активному способу життя.

Висновок: знання та контроль модифікованих факторів ризику можуть допомогти зменшити ймовірність розвитку запальних захворювань кишечника.
 
Адаптовано зі статті: “Environmental risk factors of inflammatory bowel disease: toward a strategy of preventative health”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://academic.oup.com/ecco-jcc/article/19/4/jjaf042/8069031 

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».