Роль харчування у виникненні запальних захворювань кишечника

Роль харчування у виникненні запальних захворювань кишечника

Кількість нових випадків запальних захворювань кишечника (ЗЗК) продовжує збільшуватися в різних країнах і регіонах світу. Як хвороба Крона (БК), так і виразковий коліт (ВК) найбільш поширені в індустріально розвинених країнах Північної Америки і Європи [1.2]. Одночасно, відзначається досить швидке зростання в тих країнах, в яких ще зовсім недавно ЗЗК були рідкістю, наприклад, в країнах Азії. Можливо це пов’язано з поширенням «західної» культури в цих країнах, в тому числі і «західних» традицій харчування людей.

ВЗК продовжують выдноситися до категорій хвороб, причини яких не до кінця зрозумілі. Провідною гіпотезою в численних теоріях виникнення ХК і ВК продовжує вважатися складна взаємодію між генетикою і зовнішніми факторами (малюнок 1).


Малюнок 1. Взаємодія основних причин ХК і ВК.

На сьогоднішній день відомо вже більше 200 генетичних варіантів, які зумовлюють розвиток ЗЗК [3]. Залишається багато відкритих питань щодо того, що призводить до реалізації спадкової схильності у вигляді розвитку запальних процесів в кишечнику.

Аналізуючи причини більш високої захворюваності в індустріально розвинених країнах, багато експертів звертають увагу на суттєві відмінності в гігієнічних стандартах, контактах населення з певними мікроорганізмами, в харчуванні, застосуванні ліків і в екологічній ситуації [4]. Безумовно, харчування є найбільш важливою серед усіх гіпотетичних причин, оскільки вплив їжі залишається постійним при значній варіабельності впливу інших факторів.


Механізми впливу харчових речовин на запальні процеси в кишечнику
Існує кілька гіпотез щодо ролі харчування у виникненні ЗЗК. Найімовірніше, за участю бактерій, що населяють кишечник, їжа перетворюється в певні молекули, які і викликають каскад запальних змін.

Крім того, харчові речовини можуть викликати реакцію імунної системи. Зокрема, рецептори імунних клітин можуть стимулюватися насиченими жирними кислотами, які містяться в їжі тваринного походження. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти мають протилежний вплив і можуть гальмувати реакцію імунної системи в кишечнику.

У спрощеному вигляді це означає, що вживання м’яса, сала, жирних молочних продуктів сприяє розвитку запалення в кишечнику. Навпаки, люди, які віддають перевагу рибі, оливковій олії мають суттєво меншу ймовірність появи запальних змін.

Крім того, їжа і її окремі компоненти можуть надавати прямий вплив на слизовий шар травного тракту [5]. Його роль полягає в захисті епітелію кишечника від агресивного впливу речовин, що містяться в просвіті кишки.

Не тільки Омега-3 жирні кислоти, але і деякі амінокислоти демонструють протизапальні ефекти. Зокрема, глутамін, аргінін і гістидин при додаванні до звичайного харчування лабораторних тварин з колітом знижують вираженість запалення, а треонин покращує бар’єрну функцію кишкової стінки [6].

В експериментах у лабораторних тварин було встановлено, що рослинні харчові волокна (клітковина) здатні зменшувати запалення в кишечнику. Такий ефект пояснюється дією особливих речовин – коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК). Останні утворюються при перетравленні харчових волокон кишковими бактеріями і є джерелом енергії для клітин кишкового епітелію і стимулюють імунну толерантність.

Деякі вітаміни і мінерали можуть впливати на запальні процеси. Наприклад, вітамін D бере участь в протизапальних каскадах і збільшує стійкість клітин до дії факторів [6]. Навпаки, залізо сприяє утворенню вільних радикалів, провокує пошкодження клітин і активує запалення.

Вживання продуктів, що пройшли технологічну обробку, пов’язане з надходженням в організм таких речовин, як консерванти і емульгатори. З їх значною присутністю в сучасній їжі пов’язують підвищення захворюваності ЗЗК [7]. Емульгатори одночасно містять гідрофільні і ліпофільні компоненти, які здатні утримувати жири в рідкому стані і забезпечують однорідну структуру оброблених продуктів.

Гіпотеза про вплив двох часто використовуваних емульгаторів також була перевірена в експерименті на лабораторних мишах. Було встановлено, що навіть невелика їх кількість викликає запальні зміни в кишечнику гризунів, порушення композиції кишкового мікробіома і явища коліту [8].

Безліч досліджень, проведених на лабораторних тваринах, допомогли прояснити особливості взаємозв’язку їжі і ЗЗК. У той же час, слід визнати, що необхідно більше досліджень на людях для більш точного обґрунтування рекомендацій по харчуванню з урахуванням особливої біології ЗЗК у homo sapiens.


Харчові продукти і речовини у виникненні симптомів ЗЗК

Звичні нам сучасні харчові продукти є складною комбінацією харчових речовин. Це переважно стосується натуральних продуктів, а у виробах харчової промисловості до складу додаються численні смакові, колірні, технологічні та інші харчові добавки.

Простежити в експерименті за розвитком симптомів після вживання окремих продуктів або їх комбінацій досить складно. Тому подібну інформацію частіше отримують з опитувань пацієнтів. Найбільш часто опитані відзначають погіршення самопочуття при вживанні: овочів (як лисяних, так і нелистяних), гострої їжі, фруктів, горіхів, смажених страв, молока, червоного м’яса, солодких газованих напоїв, кукурудзи і попкорну, жирної їжі, кави, бобових і насіння [9].

Говорити про зв’язок вживання окремих харчових речовин з ризиком виникнення ЗЗК можна в контексті проведених досліджень з досить високим рівнем доказовості.

У п’яти дослідженнях встановлена асоціація між високим рівнем вживання жирів і збільшенням ризику ВК [10-14]. Однак, достовірна асоціація була встановлена тільки в одному з них. Вплив загального рівня вживання жирів також, як і окремих їх різновидів вимагає подальшого вивчення.

У ряді досліджень було вивчено вплив вживання вуглеводів на ризик ХК і ВК. Значна присутність в раціоні моносахаридів (глюкози і фруктози), а також дисахаридов (лактози і сахарози) було достовірно асоційоване з підвищенням ризику ЗЗК в одному дослідженні [11]. Навпаки, в п’яти дослідженнях було встановлено істотне зниження ризику ХК при високому рівні вживання фруктів [15]. Ще в трьох дослідженнях продемонстровано зниження ризику ХК на тлі високого вживання овочів, хоча асоціація і не була статистично достовірної [15].

Наявні дані про зв’язок вживання фруктів з ризиком розвитку ВК поки залишаються суперечливими. Результати трьох з чотирьох досліджень демонструють зниження ризику, але без статистичної достовірності [15].


Висновок

Аналізуючи накопичений до теперішнього часу обсяг інформації, можна прийти до висновку, що переважне вживання натуральних продуктів в складі збалансованої дієти знижує ризик ЗЗК. Аналогічний профілактичний ефект така дієта має і щодо інших хронічних захворювань – серцево-судинних хвороб, діабету і раку.

На малюнку 2 наведена модель такої збалансованої дієти – тарілка здорового харчування.


Малюнок 2. Тарілка здорового харчування.

Ризик хронічних захворювань, включаючи запальні захворювання кишечника, також може бути істотно знижений за рахунок обмеження технологічно-обробленої їжі в щоденному раціоні. Готові харчові продукти (хліб, перероблені м’ясні продукти, снеки, напівфабрикати, консерви, кондитерські вироби та ін.) часто містять значну кількість солі, цукру і жиру. Одночасно, в них практично відсутні харчові волокна. Значна присутність таких продуктів в раціоні, безумовно, призводить до зростання ймовірності захворювання ХК і ВК у людей із спадковою схильністю.


О. Швець, Асоціація дієтологів України
Оригінал:Diet_IBD_Risk_article


Список літературних посилань:

1. Molodecky NA, Soon IS, Rabi DM, Ghali WA, Ferris M, Chernoff G, et al. Increasing incidence and prevalence of the inflammatory bowel diseases with time, based on systematic review. Gastroenterology. 2012;142(1):46–54.
2. Loftus Jr EV. Clinical epidemiology of inflammatory bowel disease: incidence, prevalence, and environmental influences. Gastroenterology. 2004;126(6):1504–17.
3. J.Z. Liu, S. van Sommeren, H. Huang, et al.Association analyses identify 38 susceptibility loci for inflammatory bowel disease and highlight shared genetic risk across populations. Nat Genet, 47 (2015), pp. 979-986
4. WuGD, BushmancFD, LewisJD. Diet, the human gut microbiota, and IBD. Anaerobe. 2013;24:117–20
5. ChassaingB, Koren O, Goodrich JK, Poole AC, Srinivasan S, Ley RE, et al. Dietary emulsifiers impact the mouse gut microbiota promoting colitis and metabolic syndrome. Nature. 2015;519(7541):92–6.
6. Lee D, Albenberg L, Compher C, Baldassano R, Piccoli D, Lewis JD, et al. Diet in the pathogenesis and treatment of inflammatory bowel diseases. Gastroenterology. 2015;148(6):1087–106.
7. Lewis JD, Abreu MT. Diet as a trigger or therapy for inflammatory bowel diseases. Gastroenterology. 2016.
8. Chassaing B, Koren O, Goodrich JK, Poole AC, Srinivasan S, Ley RE, et al. Dietary emulsifiers impact the mouse gut microbiota promoting colitis and metabolic syndrome. Nature. 2015;519(7541):92–6.
9. CohenAB, Lee D, LongMD, KappelmanMD, Martin CF, Sandler RS, et al. Dietary pattern sand self-reported associations of diet with symptoms of inflammatory bowel disease. Dig Dis Sci. 2013; 58(5): 1322–8.
10. Sakamoto N, Kono S, Wakai K, Fukuda Y, Satomi M, Shimoyama T, et al. Dietary risk factors for inflammatory bowel disease: a multicenter case-control study in Japan. Inflamm Bowel Dis. 2005;11(2):154–63.
11. Hart AR, Luben R, Olsen A, Tjonneland A, Linseisen J, Nagel G, et al. Diet in the aetiology of ulcerative colitis: a European prospective cohort study. Digestion. 2008; 77(1):57–64.
12. John S, Luben R, Shrestha SS, Welch A, Khaw KT, Hart AR. Dietary n-3 polyunsaturated fatty acids and the aetiology of ulcerative colitis: a UK prospective cohort study. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2010; 22(5): 602–6.
13. Investigators IBDiES, Tjonneland A, Overvad K, Bergmann MM, Nagel G, Linseisen J, et al. Linoleic acid, a dietary n-6 polyunsaturated fatty acid, and the aetiology of ulcerative colitis: a nested case-control study within a European prospective cohort study. Gut. 2009; 58(12):1606–11.
14. Geerling BJ, Dagnelie PC, Badart-Smook A, Russel MG, Stockbrugger RW, BrummerRJ. Diet as a risk factor for the development of ulcerative colitis. AmJGastroenterol. 2000;95(4):1008– 13.
15. Hou JK, Abraham B, El-Serag H. Dietary intake and risk of developing inflammatory bowel disease: a systematic review of the literature. AmJGastroenterol.2011;106(4):563–73

Пов'язані Публікації

  • Психологічна підтримка

    Створення ресурсного стану: практичні поради та способи

    Запальне захворювання кишечника – не вирок, а просто діагноз. На жаль, від цієї хвороби не застрахований ніхто, і ані за статевою, ані за віковою ознакою — до цих хвороб схильні як діти, так і літні люди. Вилікуватись остаточно не можливо, але варто намагатись прийняти хворобу та жити повноцінно, а для цього потрібно мати зовнішні й внутрішні ресурси, які на жаль, ЗАВЖДИ підтримувати неможливо.

  • Блог

    Що таке Хвороба Крона? Частина 2

    Хоча важливо розпізнати ознаки Хвороби Крона, підтвердити діагноз може тільки лікар. Якщо ви підозрюєте, що у вас є запальне захворювання кишечника (ЗЗК), будь ласка, заплануйте зустріч з лікарем, щоб розробити план діагностики та лікування.

  • Новини на головній

    Гіпноз для лікування запальних захворювань кишечника

    Гіпнотерапія, направлена на кишечник, може заспокоїти затяжні симптоми запального захворювання кишечника (ЗЗК). Дізнайтеся, як це працює – і чи підходить саме вам.
    Уявіть, ви перебуваєте в затишній кімнаті, все ваше тіло заглиблено в зручному кріслі. Коли ви рахуєте від 1 до 20, відчуйте себе все більш розслабленим. Тепер, уявіть собі, глибоке почуття спокою, яке рухається цілком вниз по тілу до кишечника. Уявіть, що немає болю, судом, діареї … уявіть, що всі ваші симптоми просто зникли …

  • Новини на головній

    Виразковий коліт та бактерії кишечника: чи можуть невидимі мікроби ховати розгадку хвороби

    Якщо у вас є ВК, ви, напевно, знаєте, що це аутоімунне захворювання, коли імунна система організму, яка зазвичай захищає від вторгнення патогенів (таких як віруси, що викликають захворювання), натомість атакує товсту кишку або пряму кишку, внаслідок чого виникає хронічне запалення.

Залишити коментар

Ваша email адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля помічені.*

Здоров’я настільки переважує всі блага життя, що воістину здоровий жебрак щасливіший від хворого короля.
Артур Шопенгауер (1788 – 1860), німецький філософ

Адреса і контакти

Тел.: +38-050-382-1309 Сотскова Олена
Тел.: +38-097-665-8577 Олесандра Асєєва
Тел.: +38-097-772-9828 Сучкова Катерина
Ел. пошта: [email protected]
Facebook: gofulllife

Створено за підтримки біофармацевтичної компанії "Такеда Україна"