18
ТраНевроз як спосіб сховатися від життя
У наш час постійні стреси, великі емоційні та інформаційні навантаження все частіше змушують зриватися навіть самих психологічно стійких людей.
Довгий час дратівливість може накопичуватися непомітно. Є багато причин, які можуть довести до нервового зриву, але частіше за все, це розбрати в сім’ї та конфлікти на роботі.
У конфліктній ситуації постійно виникають реакції протесту, обурення, образи. З’являється бажання висловити своє ставлення до кривдника і усунути причини обурення, напруги та неприємних переживань. Але кривдниками найчастіше виявляються такі люди, яким не можна відповісти через соціальні або моральні заборони. Наприклад, начальник, батьки, діти, свекрухи і т.д.
Коли людина не може захистити себе від принижень, несправедливості, невдячності вона змушена все терпіти, виконувати непосильні вказівки від керівника, отримувати незаслужену критику, несправедливо низьку зарплату, жертвувати дуже значущими для себе потребами, руйнуючи себе як особистість і свої уявлення про себе … він стає «невротиком».
Термін «невроз» вперше запропонував шотландський невролог і патологоанатом У. Куллен в 1776 році. Невроз (невротичний розлад) за визначенням Бориса Дмитровича Карвасаркого – це психогенний прикордонний розлад, що виникає в результаті порушення особливо важливих життєвих відносин людини, виявляється в специфічних клінічних феноменах при відсутності об’єктивних соматичних (захворювання органів і систем людини) і психотичних явищ (психічних хвороб) .
При неврозах характерна підвищена стомлюваність, дратівливість, емоційна збудливість і нестійкість, образливість, істерики, агресія, тривожність, нерішучість, очікування невдачі, страх, порушення сну, зниження продуктивності і відчуття себе хворим. Усвідомлення себе хворим.
Деяка частина здорових людей вибирає хворобу – як спосіб втечі від неприємних ситуацій. У цьому вся суть неврозу – втеча від життя, відхід у хворобу, що, по суті, є психологічним захистом, при якій хвороба звільняє людину від обридлих обов’язків і відповідальності. При цьому хворий неврозом залишається морально і соціально позитивним. Чекає співчуття і турботи. Він не винен, що захворів. Він всі сили віддавав роботі. Але його підвело здоров’я. Його треба зрозуміти й пожаліти.
При неврозах є вторинна вигода від хвороби. Хворий отримує те, чого йому не вистачало, коли він був здоровий – уваги, турботи, теплоти і т.д.
Прийнято виділяти три основні клінічні форми неврозів, які відповідають трьом видам конфліктів:
- Конфлікт між особистими і суспільними інтересами, коли людина намагається бути хорошою для всіх. Вона робить все для людей або для виконання обов’язку в збиток особистим інтересам. Надмірний альтруїзм і низька самооцінка ведуть до неврастенії.
- Надмірний егоїзм і егоцентризм, завищена самооцінка. Коли все тільки для себе і за рахунок інших. Може протікати під маскою стенокардії, гастриту, паралічів, парезів. Сенс цих симптомів – боротьба за залучення уваги до власної персони.
- Внутрішньоособистістий конфлікт – між бажанням чогось або потягом до когось і власними моральними нормами, що ставлять бар’єр для задоволення актуальних емоційних потреб. При такому роді конфлікту виникає страх втратити самоконтроль і невроз нав’язливості.
За допомогою лікаря-психотерапевта, хворого неврозом важливо навчити розуміти себе та інших, усвідомити і визначити способи своїх психологічних захистів і змінити стратегію своєї поведінки, яка буде сприяти особистісному зростанню.
Автор: Дарья Вакулина
FB: https://www.facebook.com/dasha.chumachencko
Email: vakulina_d@ukr.net
