14
ЧерТерапія кортикостероїдами може погіршувати результати захворювання на COVID-19
На підставі дослідження міжнародного реєстру вчені припустили, що терапія кортикостероїдами погіршує результати та наслідки захворювання на COVID-19 у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника (далі ЗЗК), але, на відміну від цього, тривале вживання TNF-інгібіторів (біологічної терапії, прим. перекладу), які також є поширеним засобом для лікування ЗЗК, не має такого ефекту.
На цій стадії пандемії COVID-19 мало що відомо про її вплив на хворих із ЗЗК, особливо на тих, хто потребує постійного приймання системних імуносупресантів.
Доктор Еріка Дж. Бреннер з Університету Північної Кароліни, Чапел-Хілл, та її колеги створили базу даних «Епідеміологія спостереження за коронавірусом у рамках дослідження виключення запальних захворювань кишечника» (SECURE-IBD) та використали її для оцінки клінічного перебігу COVID-19 та факторів ризику несприятливих наслідків. Було оцінено 525 випадків із 33 країн та 28 штатів США.
Більшість пацієнтів мали хворобу Крона (59,4%) та перебували у стані клінічної ремісії (58,9%). Їхній перелік медикаментів для лікування ЗЗК включав TNF-інгібітори у 43,4% пацієнтів, а приблизно у третини пацієнтів (36,6%) з них були також супутні захворювання.
Всього у контрольній групі було зареєстровано 16 летальних випадків, 8 з них — пацієнти віком до 70 років, і жоден — серед пацієнтів віком до 30 років. Більшість померлих мали супутні захворювання, у тому числі 8 із серцево-судинними захворюваннями.
При багатофакторному аналізі фактори, незалежно пов’язані з наслідком захворювання на COVID-19, включали використання системних кортикостероїдів (збільшення шансу летального наслідку у 6,9 рази), використання 5-ацетилсаліцилової кислоти / сульфасалазину (збільшення шансу летального наслідку у 3,1 раз), щонайменше 2 супутні захворювання (збільшення шансу летального наслідку у 2,9 рази). Ризик летального наслідку також збільшувався залежно від віку.
Не було виявлено значної асоціації між використанням TNF-інгібіторів та летальними наслідками у пацієнтів із COVID-19.
“Відсутність підтримки ЗЗК у стані ремісії за допомогою приймання глюкокортикостероїдів буде важким випробуванням для лікування хворих на ЗЗК під час цієї пандемії”, — підсумовують автори. — “Схоже, терапія TNF-інгібіторами не асоціюється з тяжчим перебігом COVID-19. Це дозволяє нам бути впевненими у тому, що пацієнти, які страждають від ЗЗК, можуть продовжувати приймати ці ліки”.




