Багато пацієнтів, які мають запальні захворювання кишечника (хворобу Крона або виразковий коліт) шукають “натуральні” способи підтримати організм: пробують пробіотики, омега-3, куркумін або L-глютамін. Але важливо розуміти: добавки не замінюють основне лікування. Їхня роль — допоміжна, і ефект дуже залежить від конкретної речовини та індивідуального стану людини.

Нижче — короткий і зрозумілий огляд найпопулярніших добавок при ЗЗК.

L-глютамін: підтримка слизової, але не “ліки від запалення”

L-glutamine — це амінокислота, яку клітини кишківника використовують як джерело енергії. Теоретично вона може допомагати відновлювати слизову оболонку кишки та зменшувати її проникність.

Що відомо з досліджень:

* У лабораторних дослідженнях результати виглядають багатообіцяючими.

* У пацієнтів із ЗЗК ефект менш переконливий.

* Немає достатньо доказів, що L-глютамін допомагає досягати ремісії або зменшувати активність хвороби.

Коли може бути корисним:

* при втраті ваги;

* після операцій;

* при недостатньому харчуванні;

* у період відновлення після загострення.

Важливо!

L-глютамін можна розглядати як підтримку харчування, але не як альтернативу лікуванню.

Пробіотики: працюють не для всіх і не завжди

Пробіотики — це “корисні бактерії”, які мають впливати на мікробіом кишківника.

Що показують дослідження:

* При виразковому коліті деякі пробіотики можуть допомагати підтримувати ремісію.

* При хворобі Крона результати значно слабші.

* Ефект залежить від конкретного штаму бактерій, а не просто від напису “пробіотик”.

Кому можуть допомогти:

* людям із легкими симптомами;

* після курсу антибіотиків;

* при здутті або нестабільному випорожненні.

Чого очікувати не варто:

Пробіотики не “виліковують” ЗЗК і не можуть замінити протизапальні препарати.

Куркумін: одна з найбільш перспективних добавок

Що каже наука:

* Для виразкового коліту є дослідження, де куркумін у поєднанні зі стандартною терапією допомагав підтримувати ремісію.

* Дані для хвороби Крона поки що менш переконливі.

Можливі переваги:

* зменшення запалення;

* полегшення симптомів;

* підтримка ремісії.

На що звернути увагу:

Куркумін погано всмоктується, тому важливі форма препарату та дозування.

Омега-3: користь для серця — так, для ЗЗК — не все так просто

Omega-3 має протизапальні властивості, тому довго вважалися перспективними для пацієнтів із ЗЗК.

Що показали великі дослідження:

* переконливого ефекту для підтримки ремісії не знайдено;

* у частини людей симптоми можуть трохи покращуватись;

* загалом результати неоднозначні.

Чи є сенс приймати?

Так — якщо людина мало споживає риби або має дефіцит омега-3. Але очікувати сильного впливу саме на активність ЗЗК не варто.

Вітамін D: недооцінена проблема

Vitamin D — одна з найважливіших речовин для пацієнтів із ЗЗК.

Чому це важливо:

У людей із хронічним запаленням кишківника дефіцит вітаміну D зустрічається дуже часто через:

* порушене всмоктування;

* обмеження харчування;

* менше перебування на сонці.

Можливі наслідки дефіциту:

* слабкість;

* втома;

* зниження щільності кісток;

* вищий ризик загострень.

Що робити?

Найкращий варіант — перевірити рівень 25(OH)D у крові та коригувати дефіцит разом із лікарем.

Залізо та B12: інколи важливіші за будь-які “супердобавки”

Ці вітаміни часто потрібні людям із ЗЗК через:

* хронічну крововтрату;

* погане всмоктування;

* запалення тонкої кишки;

* операції на кишківнику.

Симптоми дефіциту:

* сильна втома;

* запаморочення;

* випадіння волосся;

* задишка;

* “туман” у голові.

У багатьох випадках корекція дефіцитів дає більше покращення самопочуття, ніж дорогі добавки з гучною рекламою.

Головне, що варто пам’ятати!

Добавки можуть бути корисною частиною підтримки при ЗЗК, але вони:

* не замінюють основну терапію;

* працюють по-різному у різних людей;

* мають найбільший сенс тоді, коли є конкретний дефіцит або показання.

Найбільш обґрунтованими сьогодні вважаються:

* корекція дефіциту вітаміну D;

* лікування дефіциту заліза та B12;

* окремі пробіотики при виразковому коліті;

* куркумін як додаток до стандартної терапії.

А ось до “чарівних” схем очищення кишківника, мегадоз добавок або обіцянок “вилікувати ЗЗК природним шляхом” варто ставитися дуже обережно.

У південно-східній Норвегії провели два однакові за дизайном дослідження з інтервалом у 30 років, щоб порівняти результати лікування запальних захворювань кишечника (ЗЗК). IBSEN I відбувалося у 1990–1993 рр., IBSEN III — у 2017–2019 рр. В обох включали пацієнтів із вперше встановленою хворобою Крона (ХК) або виразковим колітом (ВК) та спостерігали їх протягом року від початку лікування. 

Перебіг оцінювали за клінічними проявами, ендоскопією та біомаркерами: у першому дослідженні — С-реактивним білком (СРБ), у третьому — СРБ і фекальним кальпротектином (ФК). Обидва проєкти включили сотні пацієнтів. 

Ключові результати через 1 рік

Хвороба Крона: частка пацієнтів із клінічним загостренням зменшилася з 50% до 17,5%; частота колектомій — з 4,3% до 0%; застосування біологічної терапії зросло з 0% до 39,6%. 

Виразковий коліт: частка з загостренням знизилася з 53% до 21,5%; колектомії — з 3,5% до 0,9%; використання біологічної терапії — з 0% до 14,5%. 

Як це інтерпретують автори

Поліпшення пов’язують насамперед із ширшим використанням біологічної терапії та активнішим веденням пацієнтів — частішим моніторингом і швидшим посиленням лікування за ознак недостатнього контролю запалення. 

Що це означає для пацієнтів

• Сучасні підходи (у т.ч. біологічні препарати) допомагають рідше мати загострення й уникати операцій.
• Регулярний контроль маркерів запалення (СРБ, ФК) і своєчасне коригування терапії — важлива частина успіху.

Адаптовано зі статті: 

Moum B. et al. Clinical course during the 1st year after diagnosis in ulcerative colitis and Crohn's disease: results of a large, prospective population-based study in southeastern Norway, 1990-93 //Scandinavian journal of gastroenterology. – 1997. – Т. 32. – №. 10. – С. 1005-1012.
 Lund C. et al. Low Surgery Rates in Early Crohn’s Disease: Results from a Prospective Population-Based Inception Cohort—The Inflammatory Bowel Disease in South-Eastern Norway III Study //Inflammatory Bowel Diseases. – 2024. – С. izae297.

Strande V. et al. Clinical course of ulcerative colitis: Frequent use of biologics and low colectomy rate first year after diagnosis—results from the IBSEN III inception cohort //Alimentary Pharmacology & Therapeutics. – 2024. – Т. 60. – №. 3. – С. 357-368.
 

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.3109/00365529709011217

https://academic.oup.com/ibdjournal/article/31/8/2173/7928595

https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/apt.18097

Увага! Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

В вересні 2025 року наша організація провела анонімне опитування на тему «Нетримання калу у пацієнтів із ЗЗК». Ми хотіли зрозуміти, наскільки ця проблема поширена серед пацієнтів із ЗЗК, і чи можуть вони отримувати відповідну інформаційну підтримку та медичну допомогу». 

Дякуємо кожному, хто взяв участь! Тема делікатна, але дуже важлива для якості життя людей із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК).

Станом на 20 вересня 2025 року в опитуванні взяли участь 96 осіб.

Хто відповідав

1) Діагнози. 80,2% — виразковий коліт (ВК), 19,8% — хвороба Крона (ХК).
Коментар. Це співвідноситься з українськими епідеміологічними даними, де приблизна частка пацієнтів із ВК до ХК — ~4,4:1 [1].

2) Чи є симптоми нетримання калу (НК). 74,7% відзначили наявність ознак НК; 25,3% — ні.

Коментар. У наукових джерелах частота НК при ЗЗК варіює від ~16% до ~54% [2–3]. У нашому онлайн-опитуванні частка вища — імовірно через ефект самовідбору (люди з проблемою частіше відповідають). Зазвичай у наших опитуваннях беруть участь 400–500 осіб, тож обережно можна припустити, що поширеність НК серед пацієнтів із ВЗК в Україні — не менше 10–15%.

3) Вік. 60,5% респондентів старші 40 років.

Коментар. З віком ризик НК зростає — це підтверджує і досвід, і публікації [4].

4) Як часто трапляються епізоди.

• рідко — 15,8%
• час від часу — 45,3%
• часто — 12,6%
• постійно — 6,3%
• не маю епізодів — 20%

Коментар. У більшості — легкі або помірні прояви. Водночас бачимо «сіру зону» 5,3%(25,3% з другого питання мінус 20% з цього): частина людей може не розпізнавати свої симптоми як НК або уникати визнання. Саме тому важлива відкрита розмова.

5) Де взяти інформацію про лікування.

 66,7% відповіли, що лікарі уникають теми або надають обмежену інформацію, яка не задовольняє пацієнтів.

Коментар. Тема інтимна, час візиту обмежений, а зручних локальних матеріалів часто бракує. Часто і самі пацієнти не підіймають питання, поки воно не стає критичним. Це спільне завдання: зробити розмову простішою і підтримати її якісними матеріалами.

 Дякуємо за вашу відвертість. Якщо маєте ідеї, про що хотілось б прочитати в такому інформаційному матеріалі  про НК — напишіть нам (в коментарях, або на емейл info@gufulllife.com.ua). Разом зробимо тему менш «незручною» і більш керованою.

Обмеження опитування (чому варто читати цифри обережно)

• Це онлайн-опитування з невеликою вибіркою (n=96).
• Можливий ефект самовідбору: люди з проблемою частіше беруть участь.
• Опитування не замінює епідеміологічне дослідження, але добре підсвічує реальні запити спільноти.

Джерела інформації, згадані у статті: 

[1] Stepanov Y. M., Skyrda I. Y., Petishko O. P. Хронічні запальні захворювання кишечника: особливості епідеміології в Україні //GASTROENTEROLOGY. – 2017. – Т. 51. – №. 2. – С. 97-105.

[2] Kurt S. et al. Faecal incontinence in inflammatory bowel disease: The Nancy experience //Digestive and Liver Disease. – 2022. – Т. 54. – №. 9. – С. 1195-1201.
 [3] Hart A. et al. Fatigue, pain and faecal incontinence in adult inflammatory bowel disease patients and the unmet need: a national cross-sectional survey //BMC gastroenterology. – 2024. – Т. 24. – №. 1. – С. 481.
 [4] Hammond P. O. et al. Fecal Incontinence in Inflammatory Bowel Disease (IBD): Associated Factors and Impact on the Quality of Life of Patients in an IBD Clinic in Switzerland //Cureus. – 2025. – Т. 17. – №. 8.

Точна причина розвитку запальних захворювань кишечника (ЗЗК) поки що невідома. Вважається, що у виникненні хвороби беруть участь три основні чинники:

• генетична схильність,
• зміни в мікробіоті кишечника,
• вплив зовнішнього середовища.

Дослідники з Канади проаналізували 79 наукових досліджень, щоб з’ясувати, які зовнішні фактори можуть впливати на ризик ЗЗК і на які з них можна вплинути, щоб зменшити ймовірність хвороби.

Нижче наведено основні чинники, підтверджені дослідженнями.

1. Гігієна

Діти, які зростають у надто «чистих» міських умовах, мають вищий ризик розвитку хронічних автоімунних хвороб, зокрема ЗЗК. Це пов’язують із тим, що відсутність контакту з різними мікроорганізмами у дитячому віці може призвести до надмірної імунної реакції в майбутньому.

2. Мікробіом

Правильно збалансована мікробіота кишечника критично важлива для здоров’я: вона бере участь у перетравленні вуглеводів, обміні жовчних кислот, синтезі вітамінів та регуляції імунітету. Зменшення різноманіття мікроорганізмів або зміна їхнього співвідношення може посилити запальні процеси.

3. Інфекції

Кишкові інфекції можуть змінювати склад мікробіоти в бік прозапального стану. Наприклад, протягом року після інфекції, викликаної Campylobacter чи Salmonella, ризик розвитку ЗЗК зростає більш ніж у 2 рази (відношення шансів (ВШ) 2,9).

4. Фактори під час вагітності

Антибіотики у вагітних підвищують ризик ЗЗК у дитини (ВШ 1,93), особливо у III триместрі.

Куріння матері під час вагітності також збільшує ризик у майбутньому (ВШ 1,49).

5. Грудне вигодовування

Материнське молоко містить олігосахариди, імуноглобуліни та інші біоактивні речовини, які сприяють розвитку різноманітної мікробіоти, зменшують проникність кишкової стінки та регулюють імунну систему.

Діти, які перебували на грудному вигодовуванні, мали знижений ризик ЗЗК (ВШ 0,74). Ефект був сильнішим при тривалості вигодовування ≥12 місяців.

6. Харчування

Високе споживання насичених жирів, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот (омега-3 та омега-6) асоціюється з підвищеним ризиком хвороби Крона (ХК).

Високе споживання загальних жирів і омега-6 пов’язане з підвищеним ризиком виразкового коліту (ВК).

Щоденне вживання 100 г м’яса підвищує ризик ЗЗК на 38%.

Харчові волокна, фрукти та овочі знижують ризик: фрукти — ВК (ВШ 0,69), ХК (ВШ 0,47); овочі — ВК (ВШ 0,56), ХК (ВШ 0,52).

7. Куріння

Поточні курці мають майже вдвічі вищий ризик ХК.

Колишні курці — вищий ризик ВК порівняно з тими, хто ніколи не курив.

Куріння зменшує проникність кишкової стінки, змінює мікроциркуляцію, впливає на синтез цитокінів і підвищує продукцію слизу.

8. Фізична активність

Регулярні фізичні навантаження зменшують системне запалення, покращують склад мікробіоти та регулюють імунну відповідь.

Метааналіз 6 досліджень показав, що висока фізична активність знижує ризик ХК (ВШ 0,63) і, ймовірно, ВК (ВШ 0,82).

9. Індекс маси тіла (ІМТ)

Ожиріння супроводжується хронічним низькорівневим запаленням через вироблення жировою тканиною прозапальних цитокінів (TNF-α, IL-6).

Підвищений ІМТ пов’язаний з ХК (ВШ 1,42), але не з ВК.

10. Сон

Поганий сон може підвищувати рівень прозапальних цитокінів, ймовірно, через дисбіоз.

Сон <6 год/добу асоціюється з підвищеним ризиком ВК (ВШ 1,51).

11. Психічне здоров’я

Стрес і депресія можуть збільшувати проникність кишечника та стимулювати запалення.

Особи з депресією мають вищий ризик ВК (ВШ 2,23) і ХК (ВШ 2,11).

12. Лікарські засоби

НПЗП (ібупрофен, диклофенак тощо) порушують слизовий бар’єр і підвищують ризик ВК і ХК.

Антибіотики зменшують різноманіття мікробіоти; ризик особливо високий у дітей (ВШ 2,75).

Оральні контрацептиви збільшують ризик ХК (ВШ 1,46) і ВК (ВШ 1,28).

13. Апендектомія та тонзилектомія

Видалення апендикса або мигдаликів може впливати на імунну толерантність.

Тонзилектомія підвищує ризик ВК (ВШ 1,24) і ХК (ВШ 1,93).

Апендектомія — підвищує ризик ХК (ВШ 1,57), але не ВК.

14. Вітамін D

Дефіцит вітаміну D підвищує ризик ЗЗК (ВШ 1,64).

Його рівень залежить від сонячного випромінювання та широти проживання.

15. Місце проживання

Жителі сільської місцевості мають нижчий ризик ЗЗК, особливо якщо дитинство проведене в селі (найсильніший захисний ефект у перші 10 років життя).

16. Забруднення довкілля та зелені зони

Високий рівень забруднення повітря (NO₂, SO₂) може підвищувати ризик ЗЗК, особливо у дітей.

Проживання біля зелених зон знижує ризик, ймовірно, завдяки меншому забрудненню та більш активному способу життя.

Висновок: знання та контроль модифікованих факторів ризику можуть допомогти зменшити ймовірність розвитку запальних захворювань кишечника.
 
Адаптовано зі статті: “Environmental risk factors of inflammatory bowel disease: toward a strategy of preventative health”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://academic.oup.com/ecco-jcc/article/19/4/jjaf042/8069031 

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

Європейські дослідники провели перспективне популяційне обсерваційне дослідження серед хворих з виразковим колітом (ВК). Всього в дослідження було включено 873 пацієнти із різних медичних центрів Європи (6 зі Східної Європи (СЄ)та 11 з Західної Європи(ЗЄ), за якими здійснювалося спостереження протягом 10 років. 

5-ACA було призначено у більшості пацієнтів (94% у СЄ та 88% у ЗЄ). Системні стероїди було призначено у 49,8% пацієнтів (більшості з них протягом перших 6 місяців від встановлення діагнозу), імуносупресори (азатіоприн) було призначено у 30,1% пацієнтів. Таргетну терапію (імунобіологічні засоби та малі молекули) було призначено у 15% хворих. 

Прогресування ВК до більшого за поширеністю перебігу виникло у 15% пацієнтів в СЄ та у  22% в ЗЄ. Ризик колектомії склав 2.2%, 5% та 7% через 1, 5 та 10 років відповідно. Головним фактором ризику колектомії була поширеність хвороби в момент постановки діагнозу, чим більша поширеність – тим вище ризик. 

Значимої ризниці у перебігу ВК між СЄ та ЗЄ не було знайдено. 

Адаптовано зі статті: “Long-term disease course of ulcerative colitis in a prospective European population-based inception cohort—an Epi-IBD cohort study”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://academic.oup.com/ecco-jcc/article/19/6/jjaf089/8155592

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

У деяких епідеміологічних дослідженнях було показано, що високе споживання вуглеводів може супроводжуватись підвищеним ризиком розвитку запальних захворювань кишечника (ЗЗК).

Дослідники з Великобританії вирішили детальніше дослідити, як впливають глікемічний індекс (швидкість засвоєння вуглеводу) та глікемічне навантаження (тобто кількість спожитих вуглеводів) на ризик виникнення ЗЗК.

Для цього вони за допомогою онлайн-опитувальника оцінили типовий раціон у 121 148 здорових людей. Протягом 10 років спостереження ЗЗК розвинулось у 468 осіб: 335 випадків виразкового коліту (ВК) та 133 — хвороби Крона (ХК).

Аналіз показав, що раціон з високим глікемічним індексом (ГІ) був асоційований з підвищеним ризиком виникнення ВК (відношення шансів 1,46), але не впливав на ризик розвитку ХК, при цьому глікемічне навантаження не впливало, і на частоту розвитку ВК та ХК.

Аналіз підгруп (вуглеводи з овочів, фруктів, зернових і молочних продуктів) не виявив суттєвої різниці у впливі. Тобто, важливішим фактором виявився глікемічний індекс, а не конкретне джерело вуглеводів.

До продуктів із високим глікемічним індексом належать:

• солодкі напої,
• варення,
• випічка,
• мед,
• білий хліб.

Більшість фруктів відносяться до продуктів із середнім глікемічним індексом.

До можливих механізмів через які гіперглікемія впиває на патогенез ЗЗК відносять:

• збільшення проникності кишкової стінки за рахунок активації глюкозних транспортерів (GLUT2):
• збільшення проникністі кишкової стінки за рахунок активації глюкозних транспортерів (GLUT2)
• активацію вироблення прозапальних цитокінів (наприклад, інтерлейкінів).

Дослідження показує, що важливо враховувати глікемінчий індекс продуктів і віддавати перевагу продуктам з низьким або середнім глікемічним індексом, особливо для людей із ризиком або наявними виразковим колітом, у зв’язку із тим, що раціон з високим глікемічним індексом асоціюється із підвищеним ризиком виникнення ВК.

Адаптовано зі статті: “Higher dietary glycemic index, but not glycemic load, is associated with increased risk of ulcerative colitis: a prospective cohort study”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://academic.oup.com/ecco-jcc/article/19/4/jjaf036/8058761

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

Дослідники з Данії провели перспективне популяційне дослідження пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК) серед мешканців агломерації Копенгагена загальною кількістю 1,2 мільйона громадян.

Протягом 2021–2023 років науковці відстежували кожне направлення на первинну діагностику ЗЗК у медичних закладах агломерації.

Загалом за час дослідження з підозрою на ЗЗК до обстеження було направлено 1416 пацієнтів. У 574 із них (40,5%) діагноз ЗЗК підтвердився, зокрема: 301 — виразковий коліт (ВК), 203 — хвороба Крона (ХК), 18 — некласифіковане запальне захворювання кишечника.

У перерахунку на розмір популяції захворюваність на ВК та ХК становила відповідно 14 та 8,6 випадків на 100 000 населення.

Встановлено, що пік захворюваності припадав на 20–24 роки (ВК) та 18–19 років (ХК), а медіанна затримка в постановці діагнозу становила 5 місяців для ХК та 2,5 місяці для ВК.

Найчастішими симптомами при ВК були: стілець із кров’ю (87,9%), відчуття втрати енергії (81,9%) та абдомінальний біль (77,5%), а при ХК — відчуття втрати енергії (86,0%), абдомінальний біль (84,1%) та здуття живота (74,8%).

Під час постановки діагнозу частка пацієнтів, які відчували помірний або тяжкий ступінь інвалідизації, становила: при ВК — 22,2% та 12,3% відповідно; при ХК — 33,6% та 11,2% відповідно.

Аналіз стартового лікування показав, що 5-АСК було призначено у 62,7% випадків ВК та 8% випадків ХК; системні стероїди — у 28,6% (ВК) та 50,7% (ХК); імуносупресори (азатіоприн та інші) — у 3,2% (ВК) та 30,8% (ХК); біологічна терапія — у 6,5% (ВК) та 18,4% (ХК).

Протягом періоду спостереження хірургічні втручання було проведено у 3,2% пацієнтів із ВК та 10,4% — із ХК.

Отримані дані дозволяють порівнювати перебіг ЗЗК у різних географічних та етнічних групах населення та відповідно адаптувати підходи до ведення хворих.

Адаптовано зі статті: “Incidence, Disease Burden, and Clinical Presentation of Patients Newly Diagnosed With Inflammatory Bowel Disease in a Population-Based Inception Cohort”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://academic.oup.com/ecco-jcc/article/19/5/jjae176/7905361

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

Системне хронічне запалення — це доведений фактор прогресування атеросклерозу завдяки посиленню ендотеліальної дисфункції та окисного стресу, що збільшує згортальні властивості крові та, відповідно, підвищує ризик тромбозу.

Відомо, що псоріаз, системний червоний вовчак і ревматоїдний артрит супроводжуються підвищеним ризиком розвитку атеросклерозу та його ускладнень.

Щоб з’ясувати, чи чинять запальні захворювання кишечника (ЗЗК) подібний вплив, дослідники з Австралії провели метааналіз 14 досліджень, які загалом охопили понад 2,2 мільйона осіб, з яких 10,8% були пацієнтами із ЗЗК.

Аналіз показав, що наявність ЗЗК вірогідно асоціювалася зі збільшеним ризиком:

• інфаркту міокарда (відношення шансів, ВШ – 1,29),
• ішемічної хвороби серця (ВШ – 1,16),
• цереброваскулярних порушень (ВШ – 1,15),
• серйозних несприятливих серцево-судинних подій (MACE) (ВШ – 1,19).

Дослідники також проаналізували можливу взаємодію лікарських засобів, що часто застосовуються у пацієнтів із ЗЗК, із ризиком кардіоваскулярних ускладнень. Було встановлено, що додатковий ризик загалом низький, а найнижчий — у пацієнтів, які отримували анти-ФНО терапію.

Обмеженням цього дослідження є його ретроспективний характер. Теоретично, збільшення кількості серцево-судинних подій може частково пояснюватися вищою увагою до пацієнтів із ЗЗК та частішими контактами з медичною системою.

Таким чином ВЗК є фактором ризику захворювань серцево-судинної системи. Для більш точного визначення ризику необхідні проспективні дослідження з тривалим спостереженням.

Адаптовано зі статті: “Association between inflammatory bowel disease, current therapies, and cardiovascular events: a review and meta-analysis of data from 2.2 million individuals”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://academic.oup.com/ecco-jcc/article/19/5/jjaf078/8126551

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».
 

Розвиток запальних захворювань кишечника (ЗЗК) визначається взаємодією внутрішніх факторів (генетична схильність, порушення імунної відповіді) та чинників навколишнього середовища. Одним із найважливіших зовнішніх факторів є тип харчування, який впливає як на симптоми, так і на рівень запалення слизової оболонки кишечника.

Однією з компонентів харчування, що може впливати на перебіг ЗЗК, є пребіотики. Це речовини, які не перетравлюються організмом людини, але ферментуються мікрофлорою кишечника з утворенням корисних метаболітів. Крім того, пребіотики сприяють росту бактерій, що позитивно впливають на здоров’я кишечника.

Дослідники зі США провели мета-аналіз 17 клінічних досліджень, присвячених впливу пребіотиків на перебіг ЗЗК. Аналіз показав, що додавання пребіотиків до стандартної терапії асоціювалося зі збільшенням частоти досягнення ремісії у пацієнтів з виразковим колітом (ВК), але не при хворобі Крона (ХК).

При оцінці ефективності конкретних типів пребіотиків було встановлено, що фруктоолігосахарид кестоза мав найбільшу ефективність (відносний ризик 2,75). Натомість лактулоза та інулін, збагачений олігофруктозою, не показали суттєвого впливу на перебіг хвороби.

Рівень побічних ефектів у групах, що приймали пребіотики, був порівнянним із контрольною групою, за винятком збагаченого олігофруктозою інуліну — його вживання частіше супроводжувалося здуттям живота та метеоризмом.

Рівень побічних реакцій при використанні пребіотиків для більшості з них був такий же як і в групі контролю, за винятком збагаченого олігофруктозой інуліну, вживання якого супроводжувалось збільшенням ризику здуття живота та метеоризму. 
 Мета-аналіз не зміг показати однозначно переконливих доказів ефективності пребіотиків у лікуванні ЗЗК, встановлено, що фркутоолігосахарид кестоза може сприяти досягненню ремісії у пацієнтів із виразковим колітом.  
 
Адаптовано зі статті: “Prebiotics for Induction and Maintenance of Remission in Inflammatory Bowel Disease: Systematic Review and Meta-Analysis”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://academic.oup.com/ibdjournal/article/31/5/1220/7680448 

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

Відомо, що виразковий коліт (ВК) рідше виникає у людей, яким раніше було видалено апендикс, порівняно з тими, кому апендектомію не проводили. Це, ймовірно, пов’язано з тим, що апендикс є джерелом значної кількості прозапальних цитокінів, які беруть участь у запуску та підтримці запального процесу.

Дослідники з Нідерландів, Ірландії та Великої Британії вирішили перевірити, чи може апендектомія допомогти знизити частоту рецидивів у пацієнтів із ВК у стані ремісії. Для цього вони провели міжнародне рандомізоване контрольоване дослідження ACCURE, у якому взяли участь 201 пацієнт з ендоскопічно підтвердженою ремісією, але з епізодом загострення протягом року до початку спостереження.

Пацієнтам дослідної групи було призначено стандартну медикаментозну терапію та лапароскопічну апендектомію, тоді як учасники контрольної групи отримували лише стандартне лікування. Через рік пацієнтам провели контрольну колоноскопію для оцінки стану слизової оболонки кишечника.

Результати дослідження:

• У групі апендектомії рецидив протягом року відзначено у 36% пацієнтів, тоді як у контрольній групі — у 56%.
• Серед тих, хто мав загострення в групі апендектомії, у 81% воно було лише одне, у 19% — два.
• У контрольній групі: 69% мали одне загострення, 22% — два, 9% — три.
• Побічні ефекти після операції виникли у 5% пацієнтів, з яких 2% мали серйозні ускладнення (внутрішньочеревна гематома та грижа, що потребувала хірургічного втручання).

Таким чином, апендектомія на додаток до стандартного лікування виявилась ефективнішою в підтримці ремісії, ніж одна лише медикаментозна терапія.

Однак дослідження має обмеження:

• В ньому не використовувалась "фіктивна операція" (sham surgery), що дозволило б краще оцінити плацебо-ефект хірургічного втручання.
• Тривалість спостереження становила лише один рік, тому поки що невідомо, чи буде ефект зберігатися в довготривалій перспективі.

Апендектомія може стати перспективною додатковою опцією для лікування пацієнтів із ВК, однак її роль у терапевтичній стратегії потребує подальшого вивчення у довготривалих клінічних дослідженнях.

Адаптовано зі статті: “Appendicectomy plus standard medical therapy versus standard medical therapy alone for maintenance of remission in ulcerative colitis (ACCURE): a pragmatic, open-label, international, randomised trial.”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

Appendicectomy plus standard medical therapy versus standard medical therapy alone for maintenance of remission in ulcerative colitis (ACCURE): a pragmatic, open-label, international, randomised trial – The Lancet Gastroenterology & Hepatology

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

Широко відомо, що кількість запальних захворювань кишечника (ЗЗК) зростає у всьому світі, особливо в розвинених країнах (наприклад, у період з 1990 по 2019 рік кількість випадків збільшилася з 3,3 млн до 4,9 млн). Також відомо, що в цих країнах зростає рівень забруднення навколишнього середовища. Чи існує зв’язок між цими фактами, і чи можуть забруднення впливати на ризик виникнення та перебіг ЗЗК?

На це питання спробували відповісти дослідники з США, які провели метааналіз 32 досліджень, що вивчали вплив важких металів, забруднювачів повітря, пестицидів та промислових сполук на перебіг ЗЗК. Результати показали, що забруднення підвищують ризик виникнення ЗЗК і погіршують його перебіг.

Так, наприклад, у всіх дослідженнях було показано, що в осіб із ЗЗК кількість різних важких металів в організмі значно більша, ніж у здорових осіб. Для фосфорорганічних пестицидів коефіцієнт ризику розвитку ЗЗК складав від 1,53 до 1,56 залежно від конкретного пестициду та мав дозозалежний характер (чим більша доза – тим більша ймовірність розвитку ЗЗК). В одному з досліджень, в якому спостерігали за 4700 пацієнтами із ЗЗК, було встановлено, що забруднення повітря аерозолями та оксидами азоту можуть підвищувати ризик операцій на кишечнику та смертність від усіх причин на 10–16%. Причому було показано, що діти є найбільш вразливою віковою групою до дії забруднювачів повітря.

До можливих механізмів, які опосередковують дію забруднювачів, відносять окислювальний стрес, збільшення системного запалення (зростання рівня інтерлейкінів, фактору некрозу пухлин), зменшення різноманіття мікробіоти та погіршення бар'єрної функції кишечника.

Водночас, у метааналізі було показано, що цинк (Zn) міг мати протективний ефект щодо хвороби Крона (але не виразкового коліту), ймовірно за рахунок протизапальної дії.

Таким чином, попри те, що метали мають важливе значення для біологічних процесів (як кофактори ферментів), їх надлишкова кількість має негативний вплив на ризик та перебіг ЗЗК, так само як і забруднювачі повітря, фосфорорганічні сполуки та пестициди. З огляду на те, що багато досліджень із цього метааналізу мали різні кінцеві точки та дизайни, а також іноді використовували опитувальники, для встановлення факту дії забруднювачів результати аналізу мають бути підтверджені в подальших дослідженнях.

Адаптовано з Estevinho M. M. et al. Emerging role of environmental pollutants in inflammatory bowel disease risk, outcomes and underlying mechanisms //Gut. – 2025. – Т. 74. – №. 3. – С. 477-486.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна»

Представлений матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Обов’язково проконсультуйтеся із лікарем перед прийняттям рішень щодо лікування.

Середземноморська дієта (СД) асоціюється зі зниженням активності маркерів запалення, збільшенням різноманіття кишкової мікробіоти та легшим перебігом захворювання у пацієнтів із виразковим колітом. Водночас дані щодо її впливу на хворобу Крона (ХК) залишаються обмеженими.

Дослідники з Ізраїлю провели проспективне когортне дослідження, у якому 271 пацієнту з нещодавно діагностованою ХК, окрім стандартного лікування, призначали індивідуалізований план харчування на основі принципів СД. План формувався з урахуванням активності захворювання, симптомів і нутритивного статусу. Пацієнти проходили повторні візити для оцінки перебігу ХК та рівня дотримання дієти.

Через рік спостереження з’ясувалося, що пацієнти з неускладненим перебігом ХК краще дотримувалися СД, ніж ті, у кого розвинулись ускладнення. Також спостерігалася кореляція між вищим рівнем дотримання дієти та нижчими значеннями С-реактивного білка, фекального кальпротектину, меншою виразністю симптомів і дисбіозу кишкової мікробіоти.

Ймовірно, позитивний вплив СД пояснюється високим вмістом харчових волокон, які сприяють зростанню різноманіття мікробіоти — зокрема таких корисних бактерій, як Faecalibacterium. Натомість недотримання СД супроводжується збільшенням кількості умовно патогенних мікроорганізмів, як-от E. coli та R. gnavus, що продукують прозапальні метаболіти.

Поліпшення мікробного складу кишківника може впливати на імунну систему та сприяти зменшенню активності запалення. Важливо зазначити, що дієта не є заміною медикаментозної терапії, проте дотримання СД може підсилити ефективність лікування та допомогти досягнути тривалої клінічної ремісії.

Разом з тим, через характер дослідження неможливо остаточно стверджувати, що саме СД призвела до покращення — можливий зворотний зв’язок: тобто пацієнти з легшим перебігом були більше схильні дотримуватися дієти. Дослідники намагалися мінімізувати цей ефект завдяки проспективному дизайну та тривалому спостереженню, але повністю виключити такий чинник неможливо.

Отже, результати підкреслюють потенційно позитивну роль СД у менеджменті ХК, однак потребують подальшого підтвердження у рандомізованих контрольованих дослідженнях.

Адаптовано зі статті: “Emerging role of Physiological Data Collected From Wearable Devices Identify and Predict Inflammatory Bowel Disease Flares”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://www.gastrojournal.org/article/S0016-5085(25)00038-1/fulltext

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

Можливість передбачити загострення запальних захворювань кишечника (ЗЗК) дає змогу завчасно посилити лікування та уникнути або пом’якшити пошкодження тканин кишечника. Існуючі засоби моніторингу (фекальний кальпротектин, ендоскопія, МРТ тощо) мають певні обмеження — потребують відвідування лабораторії або лікаря, є дороговартісними чи інвазивними.

Дослідники зі США вивчили, чи можна передбачити загострення за допомогою звичайних смарт-годинників або фітнес-браслетів, які вимірюють зміни частоти серцевого ритму та інші показники, що часто змінюються у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями, такими як ЗЗК, внаслідок порушення роботи автономної нервової системи.

У дослідження було включено 309 пацієнтів із хворобою Крона (ХК) або виразковим колітом (ВК). За допомогою смарт-годинників або фітнес-браслетів у них вимірювалися:

• частота серцевих скорочень,
• пульс у стані спокою,
• варіабельність серцевого ритму,
• кількість кроків на добу,
• насичення крові киснем (SpO₂).

Активність ЗЗК оцінювали за опитувальником Patient Reported Outcome (PRO-2), а також за результатами визначення:

• фекального кальпротектину (ФК),
• С-реактивного білка (СРБ),
• швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).

Загострення визначалося за такими критеріями:

• ФК >150 мкг/г,
• СРБ >5 мг/л,
• ШОЕ >30 мм/год.

Аналіз результатів показав, що при ВК частота серцевих скорочень, пульс у спокої та варіабельність серцевого ритму достовірно відрізнялися у стані ремісії та при загостренні. Натомість кількість кроків і насичення крові киснем — не відрізнялися.

При ХК достовірно змінювалося лише насичення крові киснем, усі інші показники не мали статистично значущих відмінностей.

Аналіз фізіологічних параметрів, зареєстрованих у період до загострення, показав, що зміни можуть з’являтися заздалегідь — за 1 –  7 тижнів до клінічного загострення. Таким чином, смарт-годинники та фітнес-трекери є перспективним інструментом для передбачення загострень, надаючи дані про стан здоров’я в режимі реального часу.

Станом на сьогодні, можливості їх клінічного використання обмежені складністю самостійної інтерпретації даних, відсутністю спеціалізованих застосунків і недостатністю досліджень у різних клінічних ситуаціях, що потребує подальшого вивчення.

Адаптовано з статті: “Mechanistic Implications of the Mediterranean Diet in Patients With Newly Diagnosed Crohn's Disease: Multiomic Results From a Prospective Cohort”

Ознайомитися з статтею можна за посиланням: 

https://www.gastrojournal.org/article/S0016-5085(25)00013-7/fulltext?referrer=https%3A%2F%2Fpubmed.ncbi.nlm.nih.gov%2F

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

Колектомія залишається важливим інструментом у лікуванні пацієнтів із виразковим колітом (ВК). Водночас за останні роки відбулися значні зміни у підходах до терапії: все ширше застосовується біологічне лікування, а цілі терапії зміщуються в бік досягнення тривалої клінічної та ендоскопічної ремісії.

Фінські дослідники вирішили проаналізувати, як ці зміни вплинули на частоту виконання колектомій, порівнявши сучасні дані з попередніми періодами. Для цього було використано дані Фінського інституту соціального страхування, який має окрему програму для пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника.

Дослідження охоплювало три часові періоди:

• 2000–2005 – до початку використання біологічної терапії (т. зв. "добіологічна ера"),
• 2006–2012 – етап застосування інфліксимабу,
• 2013–2023 – період використання інфліксимабу та інших імунобіологічних препаратів.

Було проаналізовано дані 32108 пацієнтів із ВК, серед яких зафіксовано 2213 випадків колектомії.

• У період 2000–2005 колектомію було проведено у 10,6% пацієнтів,
• У період 2006–2012 – у 7,9%,
• У період 2013–2023 – лише у 4%.

Загальний ризик колектомії становив:

• на 1-му році хвороби – 1%,
• на 5-му році – 4,7%,
• на 10-му році – 7,3%.

Найвищий ризик колектомії відзначено у педіатричних пацієнтів, найнижчий – у дорослих.

Таким чином, було встановлено, що протягом останніх двох десятиліть ризик колектомії достовірно зменшився. Оскільки показання до хірургічного втручання та критерії діагностики ВК суттєво не змінювалися, найімовірнішою причиною зниження кількості операцій є розширення можливостей медикаментозного лікування, впровадження концепції «лікування до цілі», що передбачає досягнення ендоскопічної ремісії, а не лише покращення самопочуття. 

Залишається нез’ясованим, чи це зменшення є стабільним у довгостроковій перспективі, чи лише відтерміновує необхідність операції. Для вирішення цього питання – потрібні дослідження з довшим періодом спостереження.

Адаптовано зі статті: “Risk of colectomy is decreasing among newly diagnosed Finnish ulcerative colitis patients”

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: 

https://academic.oup.com/ecco-jcc/article/19/6/jjaf081/8129054

Увага: Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна».

Так, але з обережністю: при закрепах, проблемах з випорожненням (при виразковому коліті, або синдромі подразненого кишківника з переважанням закрепу) та доліхосигмі (аномально довга сигмоподібна кишка), псиліум (лушпиння насіння подорожника, англ. psyllium husk) може бути корисним. Але є нюанси, які варто знати:

Псиліум — це розчинна клітковина, яка формує гелеподібну масу, полегшує проходження калових мас, пом’якшує їх і стимулює регулярне випорожнення.

Він часто використовується при закрепах, у тому числі при доліхосигмі, але:

1. потрібне достатнє вживання води (мінімум 1,5–2 літри на добу);
2. можливе тимчасове здуття чи спазми — тому краще починати з невеликої дози (наприклад, 1/2 чайної ложки порошку на день) і поступово збільшувати.

Що краще: порошок чи капсули?

Обидва варіанти ефективні, але:

💡 Порада: Якщо немає проблем з ковтанням чи смаком — краще порошок, бо легше підібрати дозу та дешевше.

💧 Як правильно приймати:

1. Почніть з маленької дози (1/2 ч. ложки або 1-2 капсули).
2. Змішайте порошок з 200 мл води — швидко випийте.
3. Випийте ще одну склянку води після.
4. Не вживайте перед сном — краще зранку або вдень.
5. Спостерігайте за реакцією: якщо здуває або болить живіт — зменшіть дозу.

⚠️ Коли псиліум НЕ рекомендується:

• Якщо дуже повільна перистальтика або підозра на непрохідність кишківника.
• Якщо не вдається пити достатньо води.
• Якщо є загострення (гострий біль, температура, нудота — тоді краще проконсультуватися з лікарем).

Адаптовано з: Anderson‑Loukili W. J. et al. The Effect of Fiber Supplementation on Chronic Constipation in Adults: an Updated Systematic Review and Meta‑Analysis of Randomized Controlled Trials // American Journal of Clinical Nutrition. – 2022. – Т. 116. – № 4. – С. 1234–1245; McRorie J. W., McKeown N. M. Psyllium: The Gel‑Forming Nonfermented Isolated Fiber That… // Nutrition Today. – 2021. – Т. 56. – № 3. – С. 123–131; Elia M. et al. Gel‑forming nonfermented psyllium fiber before meals facilitates weight loss in overweight and obese participants: meta‑analysis // Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics. – 2022. – Т. 122. – № 7. – С. 1324–1332; Zumpano J. et al. Influence of Lactitol and Psyllium on Bowel Function in Constipated Indian Volunteers: A Randomized, Controlled Trial // Nutrients. – 2019. – Т. 11. – № 5. – С. 1130; Twardowski J. et al. Psyllium Husk Positively Alters Gut Microbiota, Decreases Inflammation, and Has Bowel‑Regulatory Action // Gastroenterology. – 2023. – Т. 165. – № 2. – С. 432–442.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна»

Представлений матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Обов’язково проконсультуйтеся із лікарем перед прийняттям рішень щодо лікування.

Доліхосигма — це анатомічна особливість товстого кишківника, при якій сигмоподібна кишка подовжена і часто має зайві петлі. Такий стан може бути варіантом норми, але в деяких випадках викликає порушення моторики та хронічні закрепи.

🔍 Що таке сигмоподібна кишка?

Сигмоподібна кишка — це відділ товстої кишки, що передує прямій кишці. Вона має S-подібну форму і служить для тимчасового зберігання калових мас перед дефекацією. Коли сигма подовжена більш ніж на 45 см, говорять про доліхосигму.

Причини

Доліхосигма може бути:

• Вродженою – пов’язана з особливостями розвитку плоду.
• Набутою – через малорухливий спосіб життя, неправильне харчування (нестача клітковини), часте стримування дефекації або інфекції ШКТ у дитинстві.

Симптоми

Багато людей із доліхосигмою не мають скарг, але у клінічній формі можуть з'являтися:

• 🔁 Хронічні або періодичні закрепи
• 💨 Здуття живота
• 🔄 Почуття неповного випорожнення
• 🤢 Нудота, втрата апетиту
• ⚡️ Болі в животі (часто в лівій нижній частині)

Діагностика

Для підтвердження діагнозу лікар-гастроентеролог може призначити:

• 🔬 Іригоскопію (рентген із контрастом)
• 📸 Колоноскопію
• 🧪 Загальні аналізи (для виключення інших патологій)
• 🔍 УЗД або МРТ органів черевної порожнини

Лікування

✅ Консервативне (основне в більшості випадків):

1. Дієта з високим вмістом клітковини: овочі, фрукти, висівки.
2. Питний режим – щонайменше 1.5–2 л води на добу.
3. Фізична активність – регулярні вправи для стимулювання моторики кишківника.
4. Проносні засоби – тільки за призначенням лікаря (наприклад, лактулоза, псиліум).
5. Пробіотики – для підтримки мікрофлори.

🔁 Фізіотерапія:

• Електростимуляція кишківника
• Масаж живота
• ЛФК (лікувальна фізкультура)

⚕️ Хірургічне лікування:

Застосовується рідко, тільки у випадках ускладнень:

• калових каменів
• завороту кишки
• вираженого порушення моторики, яке не піддається лікуванню

👶 Доліхосигма у дітей

У дітей симптоми проявляються раніше і можуть бути інтенсивнішими: затримка стільця, поганий апетит, роздратованість, втома. Лікування подібне до дорослого, але адаптоване до віку. Дуже важлива корекція харчування та режиму дефекації з дитинства.

📌 Висновок

Доліхосигма — це не завжди хвороба, але при появі закрепів чи дискомфорту в животі необхідна консультація гастроентеролога. У більшості випадків своєчасна корекція способу життя, харчування та регулярна дефекація дозволяють уникнути ускладнень та вести повноцінне життя.

Адаптовано з: Heuman D. M., Thompson J. S. Dolichocolon and Colonic Redundancy // Medscape. – 2023.

Camilleri M. Chronic constipation in adults: Etiology and evaluation // UpToDate. – 2024.

Estevinho M. M. et al. Emerging role of environmental pollutants in inflammatory bowel disease risk, outcomes and underlying mechanisms // Gut. – 2025. – Т. 74. – № 3. – С. 477–486.

Zhao Y. et al. Colonic redundancy and its association with chronic constipation: a retrospective cohort study // BMC Gastroenterology. – 2020. – Т. 20. – № 1. – С. 75.

Nurczyk K. et al. Redundant colon: clinical implications and review of the literature // Journal of Clinical Gastroenterology. – 2019. – Т. 53. – № 6. – С. 453–459.

 Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна»

Представлений матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Обов’язково проконсультуйтеся із лікарем перед прийняттям рішень щодо лікування.

Зростання поширеності хвороби Крона та виразкового коліту у дітей свідчить про значну роль середовища у розвитку захворювання.

В останні роки дані про збільшення випадків запальних захворювань кишечника (ЗЗК) у дітей привернули увагу медичної спільноти. Стаття, яка розглядає національні показники педіатричного ЗЗК, показує, наскільки велика проблема. За даними великого дослідження, опублікованого в Gastroenterology, поширеність серед дітей і підлітків до 20 років зросла приблизно на 25% за останні півтора десятиліття.

Дослідження, яке фінансувалося Центрами контролю та профілактики захворювань (CDC) і очолювалося дослідниками з Фонду Крона та Коліту, Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл і Університету Пенсільванії (США), пропонує найповніший погляд на поширеність ЗЗК у дітей у Сполучених Штатах.

Детальний погляд на зростання захворюваності на ЗЗК у дітей

У дослідженні розглядалися дані страхових для приблизно 2,7 мільйона американських дітей, підлітків і молодих людей віком від 4 до 20 років. Дані були взяті з п’яти штатів, включаючи Флориду, Нью-Йорк, Пенсільванію, Огайо та Каліфорнію, щоб зібрати національно репрезентативну вибірку.

Використовуючи дані, дослідники визначили кількість наявних випадків ЗЗК за допомогою діагностики гастроентерологом або хірургом і призначення ліків, що використовуються для лікування ЗЗК (наприклад, імуномодуляторів або імунобіологічних препаратів). 

Потім ці оцінки були стандартизовані до перепису населення США 2020 року для отримання оцінок загальної поширеності. 

Деякі з ключових висновків:

• З 2011 року рівень педіатричної хвороби Крона збільшився приблизно на 22%, тоді як рівень дитячого виразкового коліту збільшився приблизно на 29%.
• Понад 100 000 американських молодих людей віком до 20 років живуть із запальним захворюванням кишечника, таким як хвороба Крона або виразковий коліт.
• Біла молодь і ті, хто живе на північному сході, мають найвищі показники ЗЗК.
• У чоловіків частіше спостерігається хвороба Крона (але не виразковий коліт), ніж у жінок.

Чому зростає захворюваність на ЗЗК у дітей

Оскільки хвороба Крона або Виразковий коліт вражає все більшу кількість дітей, важливо зрозуміти причини цього. У новому дослідженні не досліджувалися потенційні фактори, але все більше доказів вказує на фактори навколишнього середовища та способу життя.

Хоча необхідні додаткові дослідження, вважається, що вплив певних факторів може сприяти розвитку ЗЗК, спричиняючи згубні зміни в мікробіомі кишечника. 

А щодо конкретних винних? Відповідно до нещодавнього звіту про запальні захворювання кишечника, який розглядає екологічні тригери ЗЗК, вони можуть включати:

• Дієта західного стилю з високим вмістом ультраоброблених продуктів, цукру та харчових барвників або інших хімічних добавок;
• Ранній контакт з антибіотиками;
• Вплив забруднювачів навколишнього середовища, таких як мікропластик або інші хімікати;
• Ранній вплив сильного стресу.

Чи можна запобігти ЗЗК в дитини?

Немає надійного способу запобігти хворобі Крона або виразковому коліту. Але вжиття заходів щодо заохочення певних здорових звичок може зменшити ризики. Грудне вигодовування вашої дитини, стеження за тим, щоб ваша дитина не піддавалася впливу сигаретного диму, а також пропонування здорової, мінімально обробленої їжі – усе це може бути корисним, йдеться у звіті про запальні захворювання кишечника. 

 Адаптовано з Kappelman M. D. et al. Prevalence of Pediatric Inflammatory Bowel Disease in the United States: Pooled Estimates from Three Administrative Claims Data Sources //Gastroenterology. – 2024., Halme L. et al. Family and twin studies in inflammatory bowel disease //World journal of gastroenterology: WJG. – 2006. – Т. 12. – №. 23. – С. 3668., Ananthakrishnan A. N. et al. Challenges in IBD research 2024: environmental triggers //Inflammatory Bowel Diseases. – 2024. – Т. 30. – №. Supplement_2. – С. S19-S29.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна»

Представлений матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Обов’язково проконсультуйтеся із лікарем перед прийняттям рішень щодо лікування.

Ваші симптоми та розташування запалення допоможуть вашому лікарю визначити форму вашого виразкового коліту.

Якщо у вас діагностовано виразковий коліт (ВК), ви можете бути здивовані, дізнавшись, що не всі виразкові коліти однакові. Хоча загалом ця форма запального захворювання кишечника характеризується запаленням товстої та прямої кишки, конкретне розташування цього запалення може відігравати певну роль у визначенні ваших симптомів і ризику ускладнень.

Запалення майже завжди починається в прямій кишці або в самому кінці товстої кишки та поширюється назад у товсту кишку. Залежно від факторів, які недостатньо вивчені, хвороба може вражати різні частини товстої кишки у різних людей.

Гастроентерологи часто поділяють пацієнтів, які живуть з виразковим колітом, на різні категорії залежно від того, які ділянки товстої кишки уражені та наскільки серйозними є їхні симптоми. 

Види виразкового коліту:

Виразковий проктит

Виразковий проктит – це виразковий коліт, який вражає менш як 16 сантиметрів прямої кишки, нижньої частини товстої кишки, яка знаходиться поруч із заднім проходом. За даними Фонду Крона та коліту, це може викликати такі симптоми, як:

Термінові позиви до туалету;

Ректальна кровотеча;

Ректальний біль;

Від 30% до 50% людей з ВК мають виразковий проктит на момент встановлення діагнозу, згідно з даними, опублікованими в The Lancet. На відміну від інших типів виразкового коліту, він зазвичай не пов’язаний із підвищеним ризиком раку товстої кишки.

Лівобічний коліт

За даними The Lancet, приблизно від 20% до 30% людей з ВК мають лівобічний коліт при первинному діагнозі. Цей тип коліту починається в прямій кишці та поширюється через нижню частину товстої кишки (навколо того місця, де товста кишка згинається біля селезінки). За даними клініки Майо, це може викликати такі симптоми, як:

Біль і спазми в животі, особливо зліва;

Кривава діарея;

Втрата апетиту;

Тенезми або відчуття, що вам терміново потрібно в туалет, але нічого не виходить;

Втрата ваги.

Оскільки лівобічний коліт характеризується поширеним запаленням товстої кишки, він пов’язаний із вищим ризиком раку товстої кишки, зазначає доктор Фархаді. Регулярні огляди можуть допомогти захистити вас. Люди з лівостороннім колітом повинні пройти свій перший скринінг максимум через 8 років після появи симптомів, а потім повторювати спостереження кожні один-два роки. 

Панколіт (тотальний коліт)

Панколіт або тотальний коліт характеризується запаленням всієї товстої кишки. За даними The Lancet, близько 20% людей з ВК мають його, коли їм вперше діагностовано хворобу. Симптоми можуть бути схожими на лівосторонній коліт, але часто більш інтенсивні. За даними клініки Майо та Фонду Крона та коліту, вони можуть включати:

Біль у животі та спазми;

Кривава діарея, яка може бути сильною;

Втома;

Втрата апетиту;

Значна втрата ваги.

Як і лівобічний коліт, панколіт може збільшити ризик раку товстої кишки. Рекомендації щодо скринінгу ті самі, хоча ви та ваш лікар можете вибрати частіше проводити скринінг, якщо у вас є додаткові ускладнення, наприклад рак товстої кишки в сімейному анамнезі або додаткові ускладнення ВК.

Вимірювання тяжкості ВК

Окрім того, що ваш гастроентеролог з’ясує, де локалізується ваш ВК, він також визначить, чи є ваш ВК легким чи помірним або важким. Зазвичай лікарі оцінюють стан пацієнта на основі таких симптомів, як кількість випорожнень щодня, чи є ректальна кровотеча, чи впливають симптоми на повсякденне життя та тяжкість запалення, яке спостерігається під час колоноскопії. Традиційно оцінюють тяжкість симптомів за ступенем діареї та кількістю кровотечі, яку відчуває пацієнт. 

Чи погіршується виразковий коліт з часом?

ВК може погіршуватися з часом. Близько 15% пацієнтів із виразковим проктитом або лівостороннім колітом через п’ять років мали поширення ВК далі в товсту кишку; після 25 років це число підскочить до 50%, згідно зі статтею, опублікованою в журналі Gastroenterology.

Якнайшвидше приймання правильних ліків зменшує ймовірність цього. Пацієнти, які отримують ефективне лікування, часто можуть спостерігати зменшення ступеня захворювання на додачу до зменшення кількості загострень. 

Поради щодо способу життя при ВК

Одних тільки змін у способі життя зазвичай недостатньо для лікування ВК. Але якщо їх використовувати разом із ліками, вони можуть значно допомогти вам почуватись якнайкраще та знизити ризик спалахів. 

Основні поради: 

• Уникайте продуктів, які можуть погіршувати симптоми. За даними Фонду Крона та Коліту, це можуть бути молочні продукти, жирна їжа, гостра їжа та цукор. Але всі люди різні, тому зверніть увагу на своє тіло. «Я кажу пацієнтам прислухатися до свого кишечника. Якщо їм щось не подобається, не їжте й не пийте це». 
• Висипайтеся. Згідно з дослідженнями, дефіцит сну збільшує маркери запалення у людей з ВК.
• Керуйте своїм стресом. Стресові події можуть підвищити ймовірність спалахів ВК, згідно з дослідженням запальних захворювань кишечника. Знайдіть способи впоратися зі своєю напругою, як-от вправи, глибоке дихання, медитація або поділіться своїми почуттями з людиною, якій довіряєте.
• Пийте достатньо води. Часта діарея може спричинити зневоднення, тому слідкуйте за споживанням рідини протягом дня. Якщо у вас загострення, можна випити розчин для пероральної регідратації, щоб відновити втрачені електроліти, рекомендує Американська гастроентерологічна асоціація.
• Поговоріть зі своїм лікарем про добавки. Вам може знадобитися додаткова допомога, щоб отримати достатню кількість певних поживних речовин, наприклад заліза. Деякі трав’яні добавки, такі як куркума, також можуть допомогти контролювати запалення. Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, перш ніж почати приймання нової добавки.

Підсумок

Тип ВК, який у вас є, буде діагностований на основі того, де локалізується запалення товстої кишки, а також його тяжкості. У той час як ВК може з часом поширюватися на товсту кишку (і прогресувати від легкого до більш важкого), пошук правильної для вас схеми лікування може допомогти зменшити ймовірність цього.

Адаптовано з Ordás, Ingrid et al. Ulcerative colitis The Lancet, Volume 380, Issue 9853, 1606 – 1619, https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/ulcerative-colitis/diagnosis-treatment/drc-20353331, https://www.crohnscolitisfoundation.org/patientsandcaregivers/what-is-ulcerative-colitis/types-of-ulcerative-colitis, Long M. D., Sands B. E. When do you start and when do you stop screening for colon cancer in inflammatory bowel disease? //Clinical Gastroenterology and Hepatology. – 2018. – Т. 16. – №. 5. – С. 621-623., Pabla B. S., Schwartz D. A. Assessing severity of disease in patients with ulcerative colitis //Gastroenterology Clinics of North America. – 2020. – Т. 49. – №. 4. – С. 671., Cleveland N. K., Torres J., Rubin D. T. What does disease progression look like in ulcerative colitis, and how might it be prevented? //Gastroenterology. – 2022. – Т. 162. – №. 5. – С. 1396-1408., Oyama H. et al. Chronic poor sleep is associated with increased disease activity in patients with ulcerative colitis: Prospective observational study in Japan //Journal of Crohn's and Colitis. – 2025. – Т. 19. – №. 1. – С. jjae116., https://www.crohnscolitisfoundation.org/patientsandcaregivers/diet-and-nutrition/what-should-i-eat, Jacobs J. P. et al. Microbial and metabolite signatures of stress reactivity in ulcerative colitis patients in clinical remission predict clinical flare risk //Inflammatory Bowel Diseases. – 2024. – Т. 30. – №. 3. – С. 336-346., 

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна»

Представлений матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Обов’язково проконсультуйтеся із лікарем перед прийняттям рішень щодо лікування.

Сульфасалазин і месалазин є препаратами, що застосовуються для лікування запальних захворювань кишечника (ЗЗК), таких як виразковий коліт і хвороба Крона. Вони мають схожий механізм дії, але суттєво відрізняються за хімічною структурою, фармакологічними властивостями та профілем побічних ефектів.

Спочатку для лікування використовували сульфасалазин, який містить месалазин, але через побічні ефекти сульфапіридинового компонента вчені почали розробляти чисті препарати месалазину. Це дозволило зменшити побічні реакції та підвищити ефективність лікування.

Препарати месалазину (5-афміносаліцилова кислота, 5-ASA) почали застосовувати для лікування запальних захворювань кишечника (ЗЗК), зокрема виразкового коліту та хвороби Крона, у 1970-х роках.

Однак, Сульфасалазин досі входить в Перелік основних лікарських засобів, рекомендованих для лікування запальних захворювань кишечника, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я  (ВООЗ, https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/371090/WHO-MHP-HPS-EML-2023.02-eng.pdf?sequence=1).

На підставі переліку ВООЗ у грудні 2024 року Кабінетом міністрів України були внесені зміни до постанови, яка регулює програму «Доступні ліки» та препарат Сульфасалазин був внесений до цієї програми. (Постанова КМУ за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1380-2024-%D0%BF#Text). Очікується, що до кінця 2025 року Сульфасалазин буде внесений до програми реімбурсації й пацієнти із ЗЗК зможуть отримувати його безкоштовно або з невеликою доплатою.   

Розберімо, в чому основні відмінності Сульфасалазину та Месалазину.  

1. Хімічна структура

Сульфасалазин:

Синтетичний препарат, що складається з двох компонентів:

• 5-аміносаліцилової кислоти (5-ASA або месалазину).
• Сульфапіридину (антибактеріальна сполука).

Активна речовина (месалазин) вивільняється після розщеплення препарату бактеріями у товстому кишечнику.

Месалазин:

Чиста 5-аміносаліцилова кислота (5-ASA), що є активною речовиною.

Постачається у формі таблеток, гранул або супозиторіїв із кишково-розчинним або пролонгованим покриттям, яке забезпечує вивільнення месалазину в необхідній частині шлунково-кишкового тракту.

2. Механізм дії

Обидва препарати зменшують запалення у слизовій оболонці кишечника, пригнічуючи вироблення прозапальних цитокінів, простагландинів і лейкотрієнів.

Сульфасалазин: Вивільнення месалазину залежить від розщеплення сульфапіридину бактеріями у товстому кишечнику, тому ефективний головним чином для лікування захворювань товстої кишки.

Месалазин: Завдяки спеціальним формам випуску може діяти як у тонкому, так і в товстому кишечнику, що робить його більш універсальним.

3. Показання до застосування

Сульфасалазин:

Виразковий коліт (переважно при захворюванні товстого кишечника).

Ревматоїдний артрит (як додатковий препарат).

Месалазин:

Виразковий коліт (як у фазі загострення, так і для підтримки ремісії).

Хвороба Крона (особливо при ураженні тонкого і товстого кишечника).

4. Побічні ефекти

Сульфасалазин:

Побічні ефекти обумовлені сульфапіридином:

• Головний біль, нудота, блювання.
• Алергічні реакції (висип, свербіж).
• Гемолітична анемія, пригнічення функції кісткового мозку.
• Зниження рівня сперматозоїдів (зворотне при припиненні прийому).

Необхідний додатковий прийом фолієвої кислоти (2–5 мг/добу), оскільки сульфасалазин порушує її метаболізм.

Месалазин:

Загалом добре переноситься.

Рідкісні побічні ефекти:

• Діарея, біль у животі.
• Алергічні реакції (висип, свербіж).
• Рідко: нефрит або зниження функції нирок (потрібен моніторинг).

5. Протипоказання

Сульфасалазин:

• Алергія на сульфаніламіди.
• Тяжкі захворювання печінки або нирок.
• Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназна недостатність (ризик гемолітичної анемії).

Месалазин:

• Алергія на саліцилати.
• Обережно при захворюваннях нирок.

6. Застосування під час вагітності та лактації

Сульфасалазин:

• Може застосовуватись під час вагітності, але потрібно контролювати рівень фолієвої кислоти.
• Обмежене використання під час лактації через ризик побічних ефектів у дитини.

Месалазин:

Безпечніший вибір під час вагітності та лактації.

7. Форма випуску

Сульфасалазин:

Таблетки з кишково-розчинним покриттям.

Месалазин:

Таблетки, гранули, супозиторії, ректальні піни або суспензії.

Основні відмінності у таблиці: 

Багато людей, які мають запальні захворювання кишечника, роками не можуть вийти зі стану загострення, й навіть адекватна підібрана сучасна терапія не допомагає. І мало хто з українських лікарів звертає увагу на проблеми ментального здоров’я, які супроводжують таких пацієнтів. І тільки одиниці українських пацієнтів, які мають ЗЗК, звертаються за допомогою до психологів або психіатрів.

А якщо спробувати підійти до лікування ЗЗК комплексно та разом з терапією запалення шлунково-кишкового тракту призначати психологічну терапію? Чи допоможе це покращити стан перебігу ЗЗК? Розберемо, якій зв'язок між запальними захворюваннями кишечника та розладами ментального здоров’я. 

Запальні захворювання кишечника (ЗЗК), зокрема хвороба Крона та виразковий коліт, є хронічними станами, що впливають на травну систему. Але окрім фізичних проявів, ЗЗК мають значний вплив на ментальне здоров'я пацієнтів. В останні роки зростає кількість досліджень, що підтверджують зв'язок між цими захворюваннями та розвитком психічних розладів, зокрема депресії та тривожності.

Дослідження показують, що від 20% до 35% пацієнтів із ЗЗК страждають від депресії, а від 15% до 25% — від тривожних розладів. Також доведено, що пацієнти з важкими формами ЗЗК мають вищий ризик розвитку психічних розладів. Крім того, деякі дослідження вказують, що наявність депресії може погіршувати перебіг ЗЗК та зменшувати ефективність терапії.

ЗЗК та психічне здоров'я: механізми взаємодії та декілька наукових фактів.

Запалення та нейробіологія

• Запальні процеси в організмі можуть впливати на центральну нервову систему, що підвищує ризик розвитку психічних розладів.
• Дисбаланс у роботі імунної системи сприяє змінам у нейротрансмітерах, таких як серотонін, що може спричиняти депресивні стани.

Психологічний стрес та його вплив на ЗЗК

• Постійний стрес може сприяти загостренню ЗЗК через вплив на гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову систему.
• Пацієнти часто відчувають соціальну ізоляцію та зниження якості життя, що підсилює розвиток психічних порушень.
• Стрес та депресія підвищують рівень кортизолу та прозапальних цитокінів (інтерлейкін-6, TNF-α), що сприяє загостренню ЗЗК.
• Хронічний стрес сприяє підвищеній проникності кишкової стінки («leaky gut», що у перекладі означає «дірявий кишечник»), що посилює запалення.
• Стрес підвищує сприйняття болю через гіперактивність нервової системи.

Мікробіом та психічне здоров'я

• Дисбаланс кишкової мікрофлори (дисбіоз) впливає на вісь «кишечник-мозок» і може бути одним із факторів виникнення тривожних розладів.
• Відомо, що деякі штами бактерій можуть сприяти виробленню нейромедіаторів, які впливають на настрій та емоційний стан.
• Науково доказано, що депресія та тривога змінюють склад мікробіому, що може сприяти загостренню ЗЗК.

Враховуючи той факт, що запальні захворювання кишечника тісно пов’язані з розвитком психічних розладів, таких як депресія та тривожність, дуже важливо застосовувати комплексний підхід для лікування Хвороби Крона або Виразкового коліту.   Лікування ЗЗК повинно включати не лише медикаментозну терапію, а й психологічну підтримку. Взаємодія гастроентерологів та психотерапевтів є необхідною для покращення якості життя пацієнтів.

Основні інструменти допомоги пацієнтам із ЗЗК, які мають розлади ментального здоров’я:  

1. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

КПТ є ефективним методом у боротьбі з депресією та тривожністю у пацієнтів із ЗЗК.

2. Фармакотерапія

При необхідності застосовують антидепресанти (наприклад, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), які мають протизапальні властивості.

3. Зміни способу життя

Регулярні фізичні навантаження, дієта з пробіотиками та омега-3 жирними кислотами, медитація та підтримка соціальних контактів позитивно впливають на стан пацієнтів.

Покращення психологічного стану має значний вплив на перебіг запальних захворювань кишечника (ЗЗК), оскільки психіка та шлунково-кишковий тракт тісно пов’язані через вісь «кишечник-мозок». Ось основні механізми цього впливу:

1. Зменшення запалення

• Ефективні методи боротьби зі стресом (медитація, когнітивно-поведінкова терапія, фізична активність) знижують рівень запальних маркерів, що може сприяти ремісії.

2. Поліпшення функції кишкового бар'єра

• Покращення психологічного стану допомагає нормалізувати бар'єрну функцію кишківника та зменшити потрапляння токсинів у кровотік.

3. Позитивний вплив на кишковий мікробіом

• Методи зниження стресу та психотерапія допомагають стабілізувати мікрофлору, що позитивно впливає на травлення та зменшує запалення.

4. Кращий контроль за лікуванням

• Пацієнти з депресією часто мають низьку прихильність до лікування, що погіршує прогноз.
• Покращення психологічного стану підвищує мотивацію до приймання ліків, дотримання дієти та здорового способу життя.

5. Зниження болю та дискомфорту

• Психологічні інтервенції, такі як релаксаційні техніки та КПТ, допомагають знизити рівень болю без необхідності підвищувати дозування медикаментів.

Висновки

ЗЗК тісно пов’язані з розвитком психічних розладів, таких як депресія та тривожність. Комплексний підхід до лікування, що включає медикаментозну терапію, психологічну підтримку та модифікацію способу життя, може значно покращити стан пацієнтів та їхню якість життя. Подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти механізми взаємодії між кишковим запаленням і психічним здоров’ям, що відкриє нові можливості для ефективного лікування.

Адаптовано з Hu S. et al.   //Frontiers in psychiatry. – 2021. – Т. 12. – С. 714057. та Hill E. et al. //Digestive Diseases and Sciences. – 2022. – Т. 67. – №. 9. – С. 4373-4381.

Матеріал створено за підтримки ТОВ «Такеда Україна»

Представлений матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Обов’язково проконсультуйтеся із лікарем перед прийняттям рішень щодо лікування.