Іпохондрія. Що це? І як з цим боротися?

Привіт, друзі. Нещодавно в групі підтримки хворих ЗЗК у Viber я провела опитування, стосовно того, чи вважають себе пацієнти іпохондриками? Отже, ділюся отриманими результатами:

• відповідь «так» – дали 44% хворих;
• відповідь «ні» – 22%;
• відповідь «скоріше ні, ніж так» – 25%;
• відповідь «скоріше так, ніж ні» – 7% пацієнтів.

Позитивні відповіді набрали 44%, а це досить багато. Тому я вирішила розкрити дану тему.

Розберемося для початку з визначенням «іпохондрія». Вікіпедія говорить, що термін був введений ще 2000 років тому й означав соматичне захворювання. Але, на жаль, і досі лікарі не надають йому важливого значення. Іпохондрія – це стан людини, який проявляється у постійному надмірному хвилюванні за власне здоров’я.  Чи погано хвилюватись за своє самопочуття? Звісно, ні. Чи погано НАДМІРНО хвилюватись за своє самопочуття? Звісно, так.

Повертаємося до замкненого кола, яке ми розбирали в попередніх статтях. Будь-яке поколювання, спазм, неприємне відчуття в тілі викликають панічний страх і нав’язливі думки про страшний та невиліковний діагноз. Болить голова – пухлина мозку; ниє печінка – цироз; турбує грудна клітина – сердечний приступ, і так далі. Залазимо в Інтернет, ставимо собі діагноз, і вмираємо від страху. 

Інше коло: йдемо до лікаря, випрошуємо тисячу направлень на аналізи, здаємо, отримуємо консультацію. Висновок – все ОК. Заспокоюємося. Йдемо додому. Через пару днів повертаємося до початкової точки, коли щось затурбує, і йдемо знову по колу.

Що ж виходить? По факту ви відносно здорові, бо в принципі у кожного є якась хроніка, але нічого критичного, та симптоми не зникають. Думки не проходять. А хвилювання росте разом з недовірою до лікарів.

Всі думки іпохондрика постійно зосередженні на своїх тілесних відчуттях. І там, де б звичайна людина не звернула увагу, хворий іпохондрією, починає від хвилювання сходити з розуму. Регулярно вимірює тиск, температуру тіла, перевіряє шкіру, пальпує органи, перевіряє горло та характер розладів кишківника.

Окрім нервового виснаження від постійного гіперконтролю власного здоров’я, у людей з іпохондрією, відбувається серйозна викачка матеріальних збережень, розпадаються навіть сім’ї.

Є декілька видів іпохондрії:

• нав’язлива – розвивається на фоні сильного стресу. До прикладу ситуація з COVID–19. Погіршення ситуації у світі підсвідомо викликає в людей страх захворіти та померти. Зазвичай така форма проходить досить легко.
• надважлива – симптом є, хвороби не має. Проявляється у вигляді недовіри результатам обстежень та постійними пошуками хвороби в інтернеті. Ця форма піддається корегуванню, якщо вчасно її виявити.
• маячлива форма – найбільш небезпечна для людини. Бо тут хворий не тільки ставить собі діагноз, а й самостійно призначає лікування.

Люди з іпохондрією, на жаль, не можуть зрозуміти, що їх проблема не в органах, а в голові. Через постійні пошуки захворювання, втрачається можливість повноцінно жити.

Що робити? Шукати причину виникнення такого стану. Особисто в мене іпохондрія розвинулася через страх втрати контролю. Я мушу контролювати своє життя та власне здоров’я в тому числі. Подумайте, який підсвідомий страх у вас? Від цієї відповіді можна відштовхуватися, аби позбутися даної зарази.

Моя боротьба з даною проблемою триває вже протягом десяти років. Це не легко, але реально. Тому можу дати поради, які використовую сама:

• При будь-якому бажанні залізти в Інтернет та почитати щось про симптоми, докладіть максимум зусилля, щоб цього не робити. На початку може бути складно, але з часом все вийде.
• Відпишіться від усіх блогів лікарів та медичних сторінок у соціальних мережах.
• Перестаньте дивитися передачі, які пов’язані з захворюваннями, у тому числі й новини.
• При думці про візит до лікаря, намагайтесь відволікатись на будь-що, поки ця думка не мине.
• Перестаньте розказувати своїм рідним та близьким про те, що у вас щось коліт; болить; свербить. Тримайте це в собі, або заведіть щоденник.
• Не забувайте про банальні речі: фізичні заняття спортом (йога), медитації, молитва, друзі, хобі, свіже повітря.

Це такі поради для самостійного виконання, але найкраще звичайно звернутись з даною проблемою до психотерапевта, бажано з медичною освітою. Бажаю Вам здоров’я.

Ваша психологиня Крістіна.

Автор: Крістіна Язєва

Фейсбук https://www.facebook.com/profile.php?id=100003311839806

Е-мейл: typcialo@gmail.com