13
КвіВплив на мікробіом у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника – про- та пребіотики
Разом із накопиченням нової наукової інформації про порушення кишкового мікробіому та розвиток запальних захворювань кишечника (ЗЗК), розглядаються потенціальні можливості підвищення ефективності лікування завдяки впливу на склад мікробіому.
Не зважаючи на велику кількість «білих плям», вже є наукові докази, що говорять на користь застосування певних пробіотиків та пребіотиків при веденні хворих на ЗЗК, хоча остаточно їх роль та місце в лікуванні ще далеко не встановлені.
Пробіотики
Вплив пробіотиків ймовірно може бути реалізований наступними шляхами:
1) Корекція складу мікробіоти;
2) Регуляція метаболічної активності мікробіоти;
3) Пригнічення протизапальних процесів.
Достатньо широкий перелік пробіотичних бактеріальних штамів пройшов дослідження з метою вивчення ефективності в ініціюванні та підтриманні ремісії у пацієнтів з ЗЗК, переважно при виразковому коліті (ВК). E. coli Nissle 1917 та ферментоване із застосуванням біфідобактерій молоко продемонстрували ефективність, співставну з прийомом традиційного препарату месалазину при підтриманні ремісії ВК.
Ефективність мультипробіотиків, які містять більше одного штаму бактерій, також досліджувалась відносно впливу на клінічні прояви ВК. Наприклад, VSL#3 – комплекс з восьми різних штамів живих бактерій, включаючи чотири штами Lactobacilli (L. paracasei, L. plantarum, L. acidophilus, та L. delbrueckii), три штами Bifidobacteria (B. longum, B. Breve та B. infantis), а також штам Streptococcus (S. thermophilus). Дотепер, застосування VSL#3 має найбільш послідовні та переконливі докази ефективності при ЗЗК. Застосування цього мультипробіотика двічі на день призводить до достовірного зменшення активності ВК та до покращення таких симптомів, як частота випорожнень та наявність в них крові (в дослідженні клінічна оцінка проводилась на 6 та 12 тижнях лікування).
Водночас, дослідження пробіотиків мають багато обмежень та зазвичай включають невелику кількість хворих, що зменшує їх доказовість. Крім того, наявні дані поки не дозволяють підтримати використання пробіотиків у лікуванні гострої фази ХК.
Загалом реальна ефективність від застосування пробіотичної терапії при ЗЗК далека від оптимістичних уявлень, які базувались на доклінічних дослідженнях. Немає сумнівів у тому, що особливості організму пацієнта, включаючи вік, стать, тип харчування, генетичні фактори, локалізація та важкість запального процесу мають великий вплив на ефективність пробіотиків у кожного конкретного хворого.
Вплив пребіотиків
Під пребіотиками розуміють неперетравлювані харчові волокна (або клітковину), які починають ферментуватись лише після потрапляння в товстий кишечник за участі бактерій кишечнику. Вживання певних видів харчових волокон можна використовувати для стимуляції активності певних корисних мікроорганізмів.
У невеликому відкритому дослідженні за участі десяти пацієнтів було продемонстровано, що додаткове вживання фрукто-олігосахаридів у кількості 15 г/добу протягом трьох тижнів зумовлює достовірне зменшення активності захворювання у пацієнтів з хворобою Крона (ХК) при початковій помірній активності процесу у клубовій та ободовій кишці.
Фрукто-олігосахариди стимулюють зростання біфідобактерій у кишечнику, що зумовлює імунорегуляторний вплив шляхом вивільнення інтерлейкіну-10 (IL-10). Водночас, дослідження 103 пацієнтів з ХК, які приймали фрукто-олігосахариди протягом чотирьох тижнів не продемонструвало поліпшення симптомів хвороби порівняно з плацебо. Аналогічні результати було отримано у меншому спостереженні за 17 хворими з ХК при застосуванні лактулози у дозі 10 г/день протягом чотирьох місяців. Тут також не було встановлено кращої ефективності порівняно з групою плацебо.
Багато інших досліджень ефективності про- та пребіотиків при ЗЗК тривають. Аналіз та узагальнення їх результатів допоможе більш точно визначити місце цих видів терапії у лікуванні хворих на ЗЗК.